вгледіти

ДОГЛЯДА́ТИ за ким-чим, кого, що (забезпечувати нормальний стан, порядок тощо), СТЕ́ЖИТИ за ким-чим, СЛІДКУВА́ТИ за ким-чим, ПИЛЬНУВА́ТИ, ДОПИЛЬНО́ВУВАТИ рідше, НАГЛЯДА́ТИ за ким-чим, ДИВИ́ТИСЯ за ким-чим, ГЛЯДІ́ТИ, ПАНТРУВА́ТИ розм., НАЗИРА́ТИ розм., ПРИПИЛЬНО́ВУВАТИ розм., ПРИГЛЯДА́ТИ за ким-чим, розм., ПРИДИВЛЯ́ТИСЯ за ким-чим, розм., ДАВА́ТИ ПОРЯ́ДОК (ПОДАВА́ТИ ЛАД) чому, де, розм., ДОЗИРА́ТИ кого, що, діал., КУКО́БИТИ кого, що, діал., ПА́ЗИТИ кого, що, діал., ПА́ЗАТИ кого, що, діал., ПАЗУВА́ТИ кого, що, діал.; ХОДИ́ТИ за ким-чим, коло (біля) кого-чого, ПО́РАТИ кого, що, ПО́РАТИСЯ коло (біля) кого-чого, ТУ́ПАТИ коло (біля) кого-чого, розм., ТУ́ПЦЯТИ коло (біля) кого-чого, розм., ТУПЦЮВА́ТИ коло (біля) кого-чого, розм., ОБХО́ДИТИ кого, що, розм. (забезпечувати необхідні умови комусь, чомусь); НЯ́НЬЧИТИ кого, НЯ́НЬЧИТИСЯ з ким, ТІ́ШИТИ кого, ТІ́ШИТИСЯ з ким, ПА́НЬКАТИ кого, розм., ПА́НЬКАТИСЯ з ким, коло (біля) кого, розм. (дітей); ОБМИВА́ТИ кого, розм., ОБПИРА́ТИ кого, розм., ОБПА́ТРЮВАТИ кого, діал. (тримати у чистоті). — Док.: догля́нути, допильнува́ти, догля́діти (догле́діти), угле́діти (вгле́діти), угля́діти (вгля́діти) рідше допантрува́ти, назирну́ти, припильнува́ти, пригля́нути, пригля́діти, пригле́діти, да́ти поря́док (лад), дозрі́ти, ви́няньчити. В жінок діла не менше, як в чоловіків; їм треба і спекти, і зварити, і на поле до роботи ходити, і хати доглядати, ще й дітей глядіти ... (І. Нечуй-Левицький); Уважно стежить старий Горпищенко, щоб все тут було в порядку — і в колодязі, і біля колодязя (О. Гончар); Трактор пройшов власною ходою шлях відступу за Волгу, коли ніяк було слідкувати за режимом роботи й профілактикою (Ю. Яновський); Матір поважав (син), а стара гляділа й пильнувала його більш, ніж ока в лобі (Марко Вовчок); Я мушу на кватирі всього допильнувати, за всім доглянути (І. Франко); — Дуже я вас, дядьку Григоре, проситиму: наглядайте за нею. Без мужичих рук — хата валиться (Григорій Тютюнник); Швидко нас знову з кухні забрали: матір дивитися за дробиною, й мене з нею (Панас Мирний); Всяким він був — ви це знаєте. Гнізда свого не пантрував, чарка його часто водила (В. Яворівський); Ой, Морозе, друже, Мій названий брате! Назирай орлиним оком Сирітськую хату (П. Куліш); Супроводив (Олексій Кирилович) академіка з Сімферополя до Москви, помагав з речами, припильнував, щоб у Карналя було все необхідне для подорожі(П. Загребельний); Невістка за ним приглядає, завжди перелатаний, перепраний... (К. Гордієнко); Стара мати всьому порядок дає в хаті: й прибере, й догляне, й вечеряти наварить (І. Нечуй-Левицький); Діти малі, треба їм лад дати (М. Коцюбинський); Ой піду я на Поділля, мамо, мамунцуню, Аби-сьте ми дозирали мою Марисуню (коломийка); Зовсім знемігся (батько) на силах: не мав снаги й себе самого кукобити (Ганна Барвінок); — А тебе ж хто сюди кликав? Сиди дома та пазь роботу! (Лесь Мартович); Вони садили виноград, вони пазували садки свої, а хтось прийде і так, з доброго дива, почне нищити їх працю? (М. Коцюбинський); — Спасибі, Грицю, що поміг нам, що худобу доглядав, по-чесному, як біля свого, ходив (М. Стельмах); Влітку порала (Ольга) город, мала невеличке господарство (П. Кочура); — У війську я два роки порався біля вівчарок (В. Дрозд); Улітку коло саду й коло пасіки тупцює (Семен Денисович) (Б. Грінченко); — А ви б не найнялися мою корову обходити, га? Один буде гнати її в поле, а другий тим часом — стайню вичищати (казка); Няньчить (ненька) її й доглядає, Одверта, що шкодить, Обчісує й одягає, До глузду доводить (П. Гулак-Артемовський); Максим клопотався над кулеметом. — Бач, няньчиться, мов з дитиною (Є. Куртяк); — Дурня нічого валяти. Думаєш, як приїдеш додому, то я з тобою буду і тепер панькатись (М. Хвильовий); Обмива (мати дітей), обпатрює, зодяга і ніколи ж то не втомиться (Г. Квітка-Основ'яненко); — Ми його будемо держати, годувати та обпирати, а він буде тут вередувати (І. Франко).

ПОБА́ЧИТИ (сприйняти зором), СПОСТЕРЕГТИ́, НАБА́ЧИТИ розм., НАГЛЯ́НУТИ розм., НАГЛЯ́ДІТИ розм., НАГЛЕ́ДІТИ розм., УГЛЕ́ДІТИ (ВГЛЕ́ДІТИ) розм., УГЛЯ́ДІТИ (ВГЛЯ́ДІТИ) розм. рідше, ЗГЛЯ́ДІТИ (ЗОГЛЯ́ДІТИ) розм., ЗГЛЯ́ДІТИСЯ (ЗОГЛЯ́ДІТИСЯ) розм., ЗГЛЕ́ДІТИ (ЗОГЛЕ́ДІТИ) розм., ЗГЛЕ́ДІТИСЯ (ЗОГЛЕ́ДІТИСЯ) розм., ЗАГЛЯ́ДІТИ розм., ЗАГЛЕ́ДІТИ розм. рідше, ПОВИДА́ТИ розм., НАЗИ́РИТИ розм., РОЗЧО́ВПАТИ розм., УЗРІ́ТИ (ВЗРІ́ТИ), УЗДРІ́ТИ (ВЗДРІ́ТИ) заст., ЗО́ЧИТИ заст., ПОСТЕРЕГТИ́ діал., УВИ́ДІТИ діал., ДОГЛЯ́НУТИ діал., ЗАГЛЯ́НУТИ діал., ЗАЗДРІ́ТИ діал., ЗУ́ЗДРІ́ТИ діал., ЗВИ́ДІТИ діал., ПОВИ́ДІТИ діал., УЗОРИ́ТИ (ВЗОРИ́ТИ) діал., ПОНАЗДИВИ́ТИСЯ діал. І знов Донеччина... і вітер верби хилить... Й не віриться, що знов побачу я село, давно покинуте, таке до болю миле... (В. Сосюра); Андрій не відразу спостеріг, що з-за нього, через його голову, дивиться на дівчину довготелесий Денис (Л. Дмитерко); Одного вечора набачив Тараса у тому садку художник Сошенко (Панас Мирний); Тут не страшно, моє серце, люде не наглянуть (Ганна Барвінок); — Ніколи й ніде ще мої не нагляділи очі Мужа такого, як той Одіссей (переклад Бориса Тена); Якось я нагледів Світлану в студентському гурті, що після лекцій виходив з інституту (Є. Гуцало); Юстина придивлялася, щоб побачити ворону, й не могла її угледіти (Б. Харчук); Назустріч їм виступив Максим. Вглядівши його нагло перед собою, торбешники.. перелякалися (І. Багряний); Зоглядів (Тарас) — щось у червоній плахті із жовтою на голові стрічкою (С. Васильченко); Микола зоглядівся, що в його не було ні шматка хліба, ні краплі води (І. Нечуй-Левицький); Він не зогледів, що я тут, коло хатніх дверей ховаюсь поза дубом (Марко Вовчок); Трохи повернув (Петро) голову, скосив очі і заглядів кінчик червоної хустки (С. Васильченко); Зайшла (Марися) на подвір'я й загледіла коло автобуса гурт чимось занепокоєних людей (О. Гончар); Чкурнем — і поки сонце зійде, Енея мусим повидать (І. Котляревський); Ледве вийшов (Славко) до сіней, назирив крізь відчинені двері, як на подвір'ї йшов до криниці мужик (Лесь Мартович); Просто на нього йшло п'ятеро озброєних людей. За снігом не можна було розчовпати — свої це чи чужі (Л. Первомайський); Аж зомліла (Ярина), як узріла; І старий заплакав, Як побачив на коневі Такого юнака (Т. Шевченко); Я собі ще дописував якусь роботу, а він, зочивши рукопис, узяв його перегортати, розглядати (А. Кримський); — Де він, той, як його — "американець"? — вже з сіней чути було голос. — Ану, най увижу його! (М. Томчаній); А я з гори на долині черемшину ріжу, Як догляну файну любку, на колінах лізу (коломийка); Вертілась (Настя) перед маленьким дзеркальцем,.. щоб хоч одним оком заглянути довгий кінець гарної хустки (М. Коцюбинський); Дівчатка ждуть мене.. Ховаються, біднятка, з цвітами, щоб Савицький не заздрів та не забрав їх їм (Уляна Кравченко); З засіка зуздріло маленьке мишеня, Що кошеня піймав кудлатий (Л. Боровиковський); Багато міст, містечок, сіл звидів Яким, мандруючи з цирковою трупою (С. Ковалів); (Голохвостий:) Як повидів я вас коло Владимира, то з тієї ночі і пропадаю (М. Старицький); Як узорив він свою милую, обнявся з нею, поцілувався (П. Чубинський); — Ось же я портрет її покажу вам. Поназдивитесь! (А. Свидницький). — Пор. 1. ба́чити.