вглибитися

ВДУ́МУВАТИСЯ в що (зосереджено думаючи, намагатися зрозуміти суть чого-небудь, розібратися в чомусь), ВГЛИ́БЛЮВАТИСЯ (УГЛИ́БЛЮВАТИСЯ), ВГЛИБЛЯ́ТИСЯ (УГЛИБЛЯ́ТИСЯ), ЗАГЛИ́БЛЮВАТИСЯ, ПОРИНА́ТИ (у спол. зі сл. вдумки, удуми). — Док.: вду́матися, вгли́битися (угли́битися), загли́битися, пори́нути. Капітан уважно стежив за його обличчям, вслухався в його голос, вдумувався в слова (Д. Ткач); Вглиблюватися в тайни батьківської любові не дозволяли йому його вік і хвилеве огірчення (А. Крушельницький); Він говорив з очима, втупленими в землю, немов углублявся в своє внутрішнє життя (І. Франко); Саме в той час, коли обоє вони сиділи, цілком заглибившись у власні думки, двері тихо прочинилися (В. Собко); Вони (в'язні) сиділи,.. поринувши у важкі думи (С. Скляренко).

ВНИКА́ТИ у що (знайомлячись із чим-небудь, вивчаючи факти, аналізуючи щось, намагатися розібратися в чомусь), ВГЛИ́БЛЮВАТИСЯ, ВГЛИБЛЯ́ТИСЯ, ВХО́ДИТИ (УХО́ДИТИ), ВВІХО́ДИТИ (УВІХО́ДИТИ), ДОКО́ПУВАТИСЯ розм., ДОХО́ДИТИ чого, розм. (пізнавати до кінця); ВЧИ́ТУВАТИСЯ (уважно читаючи). — Док.: вни́кнути, вгли́битися, ввійти́ (увійти́), докопа́тися, дійти́, вчита́тися. Кілька днів Головатий ретельно обстежував своє господарство, вникаючи в усі дрібниці (С. Добровольський); — А ти вмів? — запитав отець, не входячи в те, що се за така дивовижна наука (І. Франко); Любив я в школі обмірковувати це, те, докопуватися до цього, до того: що й небо, що й зорі (А. Тесленко); Максимов розумів, що з дівчиною коїться щось недобре.., а докопатися до правди зараз не міг (В. Собко); Ольга докладно і пильно доходила кожної дрібниці, перепитувала, просила пояснювати окремі моменти (І. Микитенко).