вдосвіта

ВДО́СВІТА (УДО́СВІТА) (дуже рано, перед світанком), НА СВІТА́НКУ, РА́НО-ВРА́НЦІ, ВРА́НЦІ-РА́НО (УРА́НЦІ-РА́НО), РА́НО, РАНЕ́СЕНЬКО, РАНІ́СІНЬКО, НА СВІТА́ННІ, СВІТА́НКОМ, РА́НО-РАНЕ́НЬКО, РА́НО-ПОРАНЕ́НЬКУ (РА́НО-ПОРАНЕ́НЬКО) підсил., РА́НО-РАНЕ́СЕНЬКО підсил., РА́НО-РАНІ́СІНЬКО підсил., РА́НО-РА́НО, НА ЗОРІ́, СВІ́ТОМ. Левантина мусила вставати вдосвіта, як ще темно було (Б. Грінченко); Удосвіта.. порався на дворі, аж поки з'явився день (Ю. Яновський); Прокинувся юнак на світанку і відразу рушив у путь (О. Донченко); На другий день, рано-вранці, Чіпка пішов до Грицька (Панас Мирний); У неділю вранці-рано Вже він вирушив із двору (Леся Українка); У неділю та ранесенько Сурми-труби вигравали. В поход ..славні компанійці До схід сонечка рушали (Т. Шевченко); На другий день ранісінько прийшов післанець (В. Стефаник); Встала вона рано-раненько (П. Чубинський); На світанні, коли на сході вже зоря розгорялась.., мчав степом.. автомобіль (О. Гончар); Світанком вони дійшли до оселі Веремія (М. Стельмах); Ой не тьохкай, соловейку, Рано-пораненьку (П. Куліш); Рано-ранесенько прокидалися вони і йшли у місто на роботу (Марко Вовчок); Удо-світа, рано-ранісінько, хлопці крикнули: — Гвалт! Спіймали! (О. Ковінька); До сходу сонця, рано-рано! У Вифлеємі на майдані Зійшовся люд (Т. Шевченко); Там молодого партизана кати убили на зорі (В. Сосюра); Цілу ніченьку гуляла, співала.. та танцювала (Хівря), світом у двір вернулася (Грицько Григоренко).