1. Словник синонімів української мови

великомовний

БАГАТОМО́ВНИЙ (який має звичку висловлюватися надто широко, докладно), БАГАТОСЛІ́ВНИЙ рідше, ВЕЛЕМО́ВНИЙ, ВЕЛЕРЕЧИ́ВИЙ заст., ірон., ШИРОКОМО́ВНИЙ рідше, ВЕЛИКОМО́ВНИЙ рідше. Він ніколи не був багатомовним з своєю жінкою і все життя відбивався упертим мовчанням від її їдкої лайки (О. Копиленко); Ми знали, що повинен і чого не повинен знати велемовний лікар (І. Кулик); Він гнівно спиняв надмірно велеречивих промовців (Н. Рибак). — Пор. балаку́чий.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. великомовний — великомо́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. великомовний — -а, -е. Який багато говорить; балакучий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. великомовний — ВЕЛИКОМО́ВНИЙ, а, е. Те саме, що велемо́вний 1. Не великомовна була та Чайчиха, не привітна (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
  4. великомовний — див. балакучий Словник синонімів Вусика
  5. великомовний — ВЕЛИКОМО́ВНИЙ, а, е. Який багато говорить; балакучий. Не великомовна була та Чайчиха, не привітна (Вовчок, І, 1955, 260). Словник української мови в 11 томах
  6. великомовний — Великомовний, -а, -е Многорѣчивый. Не великомовна була.... усе мовчки. МВ. ІІ. 34. Словник української мови Грінченка