великородний

ЗНА́ТНИЙ (який належить до знаті), АРИСТОКРАТИ́ЧНИЙ, ВИСО́КИЙ, БЛАГОРО́ДНИЙ, РОДОВИ́ТИЙ, ІМЕНИ́ТИЙ, ТИТУЛО́ВАНИЙ, ВЕЛИКОРО́ДНИЙ заст., ГОНОРО́ВИЙ заст., МОСТИ́ВИЙ заст.; МОЖНОВЛА́ДНИЙ, ВЕЛЬМО́ЖНИЙ заст., ВЕЛИКОМО́ЖНИЙ заст. (знатний, багатий, який має значну владу); ДВОРЯ́НСЬКИЙ, ШЛЯХЕ́ТНИЙ, ШЛЯХЕ́ТСЬКИЙ (який належить до дворянства, до шляхти); СПИНКОВИ́Й із сл. панство, дворянство, заст. (спадковий). Вихованки стояли в їдальні, .. благоговійно і боязко чекаючи знатну гостю (О. Донченко); Пані Олімпія довгим поглядом окинула його, поглядом, у котрім виразно малювалася погорда аристократичної натури до плебея (І. Франко); (Хуса:) Сьогодні в мене будуть гості з Риму, високі родом гості! (Леся Українка); — Що ж — вона хоч і не іменитого роду, але чесної сім'ї (Леся Українка); А панночка й голову задерла, виступає так, наче вже вона княгиня великородна (Марко Вовчок); На балконах під балдахінами сиділо вельможне панство (О. Довженко); — Та от бач, полюбив молодець дівчину, ну і дівчина не від того. Молодець не нашого міщанського роду — син нашого війта, а дівчина, бач, роду шляхетського (П. Куліш); Спинкове панство.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. великородний — великоро́дний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. великородний — -а, -е, заст. Належний до високого роду, до знаті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. великородний — ВЕЛИКОРО́ДНИЙ, а, е, заст. Який належить до високого роду, знаті. Панночка й голову задерла, і виступає так, наче вже вона княгиня великородна (Марко Вовчок); Та й чого його журитися панночці – молодій, непоганій, з великородної сім'ї та й не з порожніми руками? (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  4. великородний — ВЕЛИКОРО́ДНИЙ, а, е, заст. Належний до високого роду, до знаті. А панночка й голову задерла, і виступає так, наче вже вона княгиня великородна (Вовчок, І, 1955, 107); Та й чого його журитися панночці — молодій, непоганій, з великородної сім’ї..? (Мирний, II, 1954, 100). Словник української мови в 11 томах
  5. великородний — Великородний, -а, -е Высокородный. Княгиня великородна. МВ. (О. 1862. ІІІ. 39). Словник української мови Грінченка