вечоріти
СМЕРКА́ТИ безос. (темніти після заходу сонця), СМЕРКА́ТИСЯ, ВЕЧОРІ́ТИ, СУТЕНІ́ТИ, ПРИМЕРКА́ТИ, ТЕМНІ́ТИ, ПОНОЧІ́ТИ розм., НОЧІ́ТИ рідше. — Док.: сме́ркнути, сме́ркнутися, посутені́ти, зсутені́ти, приме́ркнути (приме́ркти), осме́ркнути розм. осме́ркнутися розм. стемні́ти, споночі́ти, зате́мрітися, спізні́ти. Сонце сіло. Надворі почало смеркати (І. Нечуй-Левицький); Зовсім уже смеркалося. Усе навкруги в сіру темряву загорнулося (Б. Грінченко); Поки ми їхали, почало вечоріти (М. Чабанівський); Присмерки наче виповзли з-за дерев. Швидко сутеніло (О. Іваненко); Уже примеркало. Худоба йшла з череди (Є. Кравченко); Південні ночі майже без вечорів, тільки захід одпалав — уже темніє раптово (О. Гончар); Скоро вечір опуститься над селом, — осінь, рано тепер поночіє (В. Собко); Вони вийшли в море, коли вже ночіло (Н. Рибак).
Значення в інших словниках
- вечоріти — вечорі́ти дієслово недоконаного виду безос. Орфографічний словник української мови
- вечоріти — Смеркати, смеркатися, сутеніти, поночіти, р. ночіти. Словник синонімів Караванського
- вечоріти — [веичоур’ітие] -р'ійеи Орфоепічний словник української мови
- вечоріти — -іє, недок., безос. Наближатися, проявляти свої ознаки (про вечір). Великий тлумачний словник сучасної мови
- вечоріти — ВЕЧОРІ́ТИ, і́є, недок., безос. Наближатися, виявляти свої ознаки (про вечір). Вечоріє. Наче сизий килим, тінь лягла на море (І. Франко); Вечоріло вже, ще нижчим стало осіннє небо над Перекопом (О. Гончар); Вже вечоріло; була тиха година, коли тіні виповзають із-під верб (В. Близнець). Словник української мови у 20 томах
- вечоріти — див. смеркати Словник синонімів Вусика
- вечоріти — Вечорі́ти, -рі́є, -рі́ло Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вечоріти — ВЕЧОРІ́ТИ, і́є, недок., безос. Наближатися, проявляти свої ознаки (про вечір). Вечоріє. Наче сизий килим, тінь лягла на море (Фр., ХІ, 1952, 211); Вечоріло вже, ще нижчим стало осіннє небо над Перекопом (Гончар, Таврія.., 1957, 668). Словник української мови в 11 томах