вздовж

ВЗДОВЖ (УЗДО́ВЖ) присл. (у довжину, у напрямку по довжині), ВДОВЖ (УДО́ВЖ), ВПОДО́ВЖ (УПОДО́ВЖ), ПОДО́ВЖ, ПОЗДО́ВЖ, ВПРОДО́ВЖ (УПРОДО́ВЖ), ЗДОВЖ розм. Карпо.. почав з Лавріном міряти город вздовж та впоперек (І. Нечуй-Левицький); Глянув (Остап) уздовж на довгі гони (А. Головко); І посідають удовж по вулиці на завалинах, на колодах (Г. Квітка-Основ'яненко); Стіна здригнулася й розкололася вподовж надвоє (Ю. Смолич); Тоді учи, як упоперек на лавці лежить, а як подовж ляже, то тоді вже його трудно вчити (прислів'я); Стіл із розколиною упродовж посередині (хати) (Марко Вовчок); На його щоках побігли здовж і впоперек зморшки (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вздовж — вздовж 1 прислівник незмінювана словникова одиниця вздовж 2 прийменник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. вздовж — пр., повздовж, удовж, подовж, поздовж, уподовж, упродовж; (чого, низом) попід, (рівнобіжно) попри, (горою) понад. Словник синонімів Караванського
  3. вздовж — ВЗДОВЖ див. уздо́вж. Словник української мови у 20 томах
  4. вздовж — ви́тягтися (ви́тягнутися) вздовж ла́ви, зневажл. Померти. — Але я колись таки спишу твою шкуру вздовж і впоперек! — У жовтих очах (Терентія) густішає злоба.— То й сам вздовж лави витягнешся! — стиснув (Яків) сухий кулак (М. Стельмах). Фразеологічний словник української мови
  5. вздовж — Вдовж і вздовж, присл. вздовж, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)