вибрати

БРА́ТИ (рвати, виривати — льон, коноплі і т. ін.); ВИБИРА́ТИ (вибірково, в міру дозрівання). — Док.: ви́брати. Поза лісом зелененьким Брала вдова льон дрібненький (пісня); А дівчина При самій дорозі Недалеко коло мене Плоскінь вибирала (Т. Шевченко).

ВИБИРА́ТИ (виділяти за якими-небудь ознаками, відокремлювати від інших істот, предметів), ВІДБИРА́ТИ, ОБИРА́ТИ. — Док.: ви́брати, відібра́ти, обра́ти. Механічно Марта присувала до чоловіка печеню і вибирала кращий шматок (М. Коцюбинський); Довелося відбирати найдужчих, найвитриваліших, тільки таких, що не мали поранень (В. Кучер); Чому саме цей, зручний для оглядин, столик він обрав для себе? (І. Ле). — Пор. 1. добира́ти.

ВИБИРА́ТИ (про місце — знаходити, звільняти для певної мети як зручне, придатне), ОБИРА́ТИ, ПРОБИРА́ТИ розм. — Док.: ви́брати, обра́ти, пробра́ти. Настав час вибирати місце під літній табір (О. Гончар); Танки обрали для свого нищівного удару саме позиції лейтенанта Широніна (І. Ле); Чоловіки пробирали собі місце, щоб сісти ближче до сусіда або свата (Л. Яновська).

ВИБИРА́ТИ кого ким, на (в, за) кого, до чого, в що, з інфін. і без додатка (призначати, виділяти голосуванням для виконання певних обов'язків), ОБИРА́ТИ, ОББИРА́ТИ заст. — Док.: ви́брати, обра́ти, обібра́ти. Одностайне Громада вибрала гетьмана — Преславного Лободу Івана (Т. Шевченко); Степан був активістом, його якось навіть обрали до місцевкому профспілки (В. Кучер); Клима обібрали в волості за голову (І. Нечуй-Левицький).

ВИБИРА́ТИ (надавати перевагу кому-, чому-небудь, вважаючи кращим), ОБИРА́ТИ, ОБЛЮБО́ВУВАТИ. — Док.: ви́брати, обра́ти, облюбува́ти. В тебе сьогодні сватання, от ми й вирішили проситися в свати. Будемо разом жениха вибирати (М. Ю. Тарновський); — Оберу собі таку (жінку), що і добра, і тиха, а до того гарна, як ясочка... (Марко Вовчок); Кожен з бояр облюбував собі дружку (Ф. Бурлака).

ВИЛИВА́ТИ (видаляти рідину з посуду, заглибини, приміщення тощо), ВІДЛИВА́ТИ, ВИХЛЮ́ПУВАТИ (хлюпаючи); ВИБО́ВТУВАТИ (бовтаючи); ВИПЛІ́СКУВАТИ (різкими рухами); ВИЧЕ́РПУВАТИ (черпаючи чим-небудь); ВИБИРА́ТИ (за кілька або багато прийомів); ВИСИПА́ТИ (про страву — з однієї посудини в іншу). — Док.: ви́лити, ви́лляти, відли́ти, ви́хлюпати, ви́бовтати, ви́плеснути, ви́плескати, ви́черпати, ви́брати, ви́сипати. Маруся вхопила Соломіїне відро і вилила воду в криницю (І. Нечуй-Левицький); В мокрому трюмі конопатять, відливають воду (О. Довженко); Вони вихлюпували коряками воду з човнів (С. Добровольський); Франчуків підносить чарку до уст, половину випиває, а половину випліскує Василеві на кожух (Г. Хоткевич); Вичерпують касками воду (з окопів) солдати (І. Нехода); Вибрав (Федя) бляшанкою воду (з човна) (М. Трублаїні); Висипати з тарілки борщ.

КОПА́ТИ (лопатою, заступом тощо робити заглиблення в землі, снігу і т. ін.; видобувати щось із землі, снігу тощо), РИ́ТИ, ВИКО́ПУВАТИ, ВИРИВА́ТИ, ВИБИРА́ТИ (видобувати із землі вирощену картоплю); КОПА́ТИСЯ (робити заглиблення в землі); ШТИКУВА́ТИ спец. (розпушуючи й перекидаючи шари землі). — Док.: ви́копати, ви́рити, ви́брати. Мовчки все глибше й глибше вони копали перед собою землю, і всі тупо дивилися на спід виритих ямок (П. Панч); Чума з лопатою ходила, Та гробовища рила, рила, Та трупом, трупом начиняла (Т. Шевченко); Кропиву ми викопували з корінням і складали на купу (О. Донченко); Умираючи, казав у пущі вирити під дубом два скарбці з грошима (Марко Вовчок); Сьогодні вони вибирають картоплю (А. Шиян); Щоб досягти до його (вугілля), копають глибокі колодязі (шахти) та й копаються на всі боки попід землею (Б. Грінченко).