вигадати

ВИГА́ДУВАТИ (говорити, описувати те, чого немає й не було; створювати в уяві), ВИДУ́МУВАТИ, ПРИДУ́МУВАТИ, ВИМИШЛЯ́ТИ, ВИМИ́СЛЮВАТИ, ФАНТАЗУВА́ТИ, МУДРУВА́ТИ, ІМПРОВІЗУВА́ТИ, ПЛЕСТИ́ розм., ПЛЕСКА́ТИ розм., ВИПЛІТА́ТИ розм., СПЛІТА́ТИ розм., ПРИГА́ДУВАТИ розм., ХИМЕ́РИТИ розм., ХИМЕРУВА́ТИ розм., КОВЕРЗУВА́ТИ розм.; ДОКЛАДА́ТИ діал. (для сміху). — Док.: ви́гадати, ви́думати, приду́мати, ви́мислити, ви́мудрувати, ви́метикувати, ви́плести, сплести́, пригада́ти, прирозумі́ти розм. Став тоді хлопець у самій уяві своїй вигадувати всякі пригоди й переживати їх (А. Головко); (Любов:) Нещастя!.. все нещастя!.. А коли буде щастя? Ах, тіточко!.. Ну, годі.. Не вважайте, се так, голова болить, от і видумую (Леся Українка); Часом темної, довгої ночі Грицько не спав і на волосину: все придумував та пригадував, що б його перед жінкою вивести таке, щоб звихнути Чіпчину правду... (Панас Мирний); — І ти тхором мене зовеш! І небилиці вимишляєш (І. Котляревський); Тимко починав фантазувати. Він бачив себе таким же високим і ставним, як Іван Павлович (Ю. Збанацький); Покиньмо їх та ходім поки за писарем; будемо дивитись, що той мудрує (Г. Квітка-Основ'яненко); Факт, який мав він на увазі, був явно непереконливий і недостатній, щоб посіяти сумнів у Грицьковому серці.. Імпровізувати Павло тоді не рискнув (А. Головко); Вінцусиха плете по селі, начебто він ні на батька, ні на матір не похожий (І. Муратов); Колись баби плескали, мовбито він крадене передержує (Б. Грінченко); Люди.. виплели, що буцім Пріська напоїла Хведора кошачим мозком (Панас Мирний); Цар упився — вже в світлиці Він сплітає небилиці (Л. Первомайський); (Старшина перший:) Ох, старі голови та розумні; химерять — химерять, та й зроблять з лемеша швайку (Т. Шевченко); (Поет (до музи):) Не химеруй, кохана, бо мусимо до рана списати сей папір (Леся Українка); Їде (дурень) через гай і щось дуже замисливсь, і дев'ять розумних не вгадали б, об чім він коверзує (О. Стороженко); (Охрім:) Вийду на вулицю, хлопці й дівчата зберуться, ..почнуть таке докладати, що, здається, і мертвий зареготав би (М. Кропивницький).

ВИНАХО́ДИТИ (творити що-небудь нове, до цього невідоме), ПРИДУ́МУВАТИ, ВИГА́ДУВАТИ, СТВО́РЮВАТИ, ВИДУ́МУВАТИ, ВИМИШЛЯ́ТИ рідко, ВИМИ́СЛЮВАТИ рідко. — Док.: ви́найти, приду́мати, ви́гадати, створи́ти, ви́думати, ви́мислити. Він все життя шукав і винаходив у тісній лабораторії своїй (С. Голованівський); — Люди розумової праці винайшли трактор (Григорій Тютюнник); — Він же придумав універсальний різець (О. Донченко); Благословен, хто вигадав маяк, Цей промінь, що спалахує над морем (М. Рильський); Учені Інституту кібернетики створили малу універсальну машину (з газети); Хто видумав кулі й карабіни і силу облічив розгону олова, сей не провадить війни (В. Стефаник); Довго, дуже ще довго треба було працювати, щоб вимислити годинник вигідніший та дешевший (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вигадати — ви́гадати 1 дієслово доконаного виду придумати ви́гадати 2 дієслово доконаного виду заощадити Орфографічний словник української мови
  2. вигадати — I див. вигадувати I. II див. вигадувати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вигадати — ВИ́ГАДАТИ¹ див. вига́дувати¹. ВИ́ГАДАТИ² див. вига́дувати². Словник української мови у 20 томах
  4. вигадати — вига́дувати / ви́гадати таке́, що і в борщ не кри́шать. Говорити нісенітниці, дурниці. — От химерна Шумиха! Се вона все вигадує про мене таке, що і в борщ не кришать (Д. Мордовець). по́роху не ви́гадає (не ви́думає). Фразеологічний словник української мови
  5. вигадати — ВИ́ГАДАТИ¹ див. вига́дувати¹. ВИ́ГАДАТИ² див. вига́дувати². Словник української мови в 11 томах
  6. вигадати — Ви́гадати см. вигадувати. Словник української мови Грінченка