вигинистий
ГНУЧКИ́Й (який легко гнеться), ХИСТКИ́Й, ХИТКИ́Й, ГНУ́ЧИЙ рідко, ХИБКИ́Й розм., ВИ́ГИНИСТИЙ розм. Гнучкі берізки зграєю сполоханих дівчаток у білих, чепурних панчішках, похитуючись, схиляються над гнилою ковбанею (П. Колесник); Хисткий, як билина, рівний, як очеретина, жвавий, як щиглик, виростає Івась (І. Нечуй-Левицький); Рве (дівчинка) і ружу, й незабудки, І любисток молодий; Рве без ліку, рве без жалю Жоден паросток хиткий (Я. Щоголів); — Нащо мені коса-краса, Очі голубині, Стан мій гнучий... коли нема Вірної дружини (Т. Шевченко); Вигинистий, мов лозина, завжди погойдувався (Сашко) з боку в бік, наче його вітром колихало (Є. Гуцало).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вигинистий — виги́нистий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- вигинистий — -а, -е, розм. Те саме, що гнучкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вигинистий — ВИГИ́НИСТИЙ, а, е, розм. Те саме, що гнучки́й. Мати цілує його [немовля] і в колиску кладе обережно, Наче вигиниста віть на покіс своє яблуко перше (І. Вирган); Виросла [смерека] вигиниста до неба, Станом рівна, вітами густа (А. Малишко). Словник української мови у 20 томах
- вигинистий — див. гнучкий Словник синонімів Вусика
- вигинистий — ВИГИ́НИСТИЙ, а, е, розм. Те саме, що гнучки́й. Мати цілує його [немовля] і в колиску кладе обережно, Наче вигиниста віть на покіс своє яблуко перше (Вирган, В розп. літа, 1959, 71); Виросла [смерека] вигиниста до неба, Станом рівна, вітами густа (Мал., Серце.., 1959, 121). Словник української мови в 11 томах
- вигинистий — Вигинистий, -а, -е 1) Выгнутый. У которої дитини прості ніжки, то скоріш почне ходить, а в которої вигинисті, то не так-то. 2) Гибкій. Вх. Зн. 6. Дубець вигинистий. Черниг. у. Словник української мови Грінченка