виголодуватися

ЗГОЛОДНІ́ТИ (стати голодним, захотіти їсти), ПРОГОЛОДА́ТИСЯ, ВИ́ГОЛОДАТИСЯ підсил., ВИ́ГОЛОДНІТИ підсил., ВИ́ГОЛОДНІТИСЯ підсил., ВИ́ГОЛОДУВАТИСЯ підсил., ПРОГОЛОДНІ́ТИ розм., ПРОГОЛОДНІ́ТИСЯ діал.; ПОГОЛОДНІ́ТИ розм. (про всіх або багатьох); ПРИГОЛОДНІ́ТИ розм. (трохи). Кравчі розносили по столах страви. Гості зголодніли і поїдали накладене на тарілки досить спритно (Н. Рибак); Як проголодається, то хліба дістати догадається (прислів'я); Отець і син сіли обідати: троха запізнили і проголоднілися (І. Франко).