вижолоблювати

ВИДО́ВБУВАТИ (довбаючи, робити заглибину, отвір у чому-небудь), ВИРУ́БУВАТИ, ВИСІКА́ТИ, ВИЖОЛО́БЛЮВАТИ. — Док.: ви́довбати, ви́рубати, ви́сікти, ви́жолобити. Санітари кинулися до них (поранених), щоб занести до глибокої печери, яку матроси давно видовбали в кам'яній скелі (В. Кучер); На Дону хтось б'є ломом лід, мабуть, вирубує ополонку для худоби (Григорій Тютюнник); Сокирою він висікав, де міг, більші щерби в скелі (І. Франко); Подорожні подалися до темної печери, котру вижолобила вода в стрімкій стіні яру (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вижолоблювати — вижоло́блювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вижолоблювати — -юю, -юєш, недок., вижолобити, -блю, -биш; мн. вижолоблять; док., перех. Робити, видовбувати в чому-небудь заглибину, отвір. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вижолоблювати — ВИЖОЛО́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ЖОЛОБИТИ, блю, биш; мн. ви́жолоблять; док., що. Робити, видовбувати в чому-небудь заглибину, отвір. Словник української мови у 20 томах
  4. вижолоблювати — ВИЖОЛО́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ЖОЛОБИТИ, блю, биш; мн. ви́жолоблять; док., перех. Робити, видовбувати в чому-небудь заглибину, отвір. Потоки біжать нестримно стрімголов додолу, вижолоблюють гірські кременисті груди (Черемш., Тв. Словник української мови в 11 томах