викинутися
ВИСКА́КУВАТИ (стрибати звідки-небудь кудись; стрибком вибиратися на кого-, що-небудь), ВИСТРИ́БУВАТИ, ВИПЛИ́ГУВАТИ, СКАКА́ТИ, ВИКИДА́ТИСЯ. — Док.: ви́скочити, ви́стрибнути, ви́плигнути, ско́чити, ви́кинутися, ви́приснути рідко. Вискакує з кабіни чоловік у дубленому кожусі (А. Шиян); Гервасій.. вискакує на коня і щодуху мчить до Окуня (М. Стельмах); На великий гранітний камінь.. вистрибнув Гавриш (Г. Коцюба); На шляху стояла машина, і з неї з гамором та сміхом виплигували дівчата (Григорій Тютюнник); Я скачу на коня, жену й жену без тями (І. Франко); Незабаром парашутисти почали приземлятися, а з літаків викидалися все нові й нові (Л. Смілянський).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- викинутися — ви́кинутися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- викинутися — див. викидатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- викинутися — ВИ́КИНУТИСЯ див. викида́тися. Словник української мови у 20 томах
- викинутися — ВИ́КИНУТИСЯ див. викида́тися. Словник української мови в 11 томах
- викинутися — Викидатися, -даюся, -єшся сов. в. викинутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Выбрасываться, выброситься, выкинуться. Із пісні слово не викидається. Ном. № 1311. 2) Всплескиваться, всплеснуться. Риба перед дощем викидається. Аж поперед мене щось плеснуло в воду. Викинулась риба та і зникла враз. Щог. Сл. 91. Словник української мови Грінченка