виключити

ВИКРЕ́СЛЮВАТИ (закреслюючи, вилучати слово, рядок, уривок, прізвище тощо з тексту, зі списку та ін.), ВИКЛЮЧА́ТИ, ВИКИДА́ТИ, ВИПУСКА́ТИ, УСУВА́ТИ, ВИМА́ЗУВАТИ розм. рідко. — Док.: ви́креслити, ви́ключити, ви́кинути, ви́пустити, усу́нути, ви́мазати. Вдома при каганці писав (Сухомлинський) свою поему "Ярина". Викреслював, переписував, шукав потрібні слова (І. Цюпа); Я виключив зі свого лексикону займенники: "я", "моє", "мені" (М. Коцюбинський); Тяжко покалічила його (збірник) цензура, багато зовсім викинула (М. Коцюбинський); Зіпсували мені цілу одну новелу, бо випустили цілу сторону (В. Стефаник); Він (Коцюбинський) .. усував із своїх творів ті іншомовні слова, які негативно позначалися на доступності мови "для широкої публіки" (з журналу); А ви її (дитину) зі спису (списку) вимажіть (І. Франко).

ВИМИКА́ТИ (припиняти дію чого-небудь, переривати зв'язок із загальною системою електромережі, газопроводу, водопроводу тощо), ВИКЛЮЧА́ТИ, ВІДКЛЮЧА́ТИ (газоабо водопровід); ГАСИ́ТИ рідше (електричне світло). — Док.: ви́мкнути, ви́ключити, відключи́ти, погаси́ти. Водограй мовчав, бо двірник завжди вимикав у ньому на ніч воду (В. Кучер); Чемериця вимкнув радіо (Г. Коцюба); (Ріхард:) Зараз виключать світло (В. Собко); Ми змушені відключити газопровід (з газети); Саня збиралась гасити світло (І. Микитенко).

ВИМИКА́ТИ (припиняти дію якого-небудь приладу, механізму), ВИКЛЮЧА́ТИ, ВІДКЛЮЧА́ТИ. — Док.: ви́мкнути, ви́ключити, відключи́ти. Водій, ще й мотора не вимкнувши, спокійно кивнув у бік причалу: — По-моєму, він там (О. Гончар); Оксана стрепенулася й виключила рацію (В. Кучер); Треба відключати інструмент від електричної сітки, щоб охолонули нагріті частини (з науково-популярної літератури).

ЗВІЛЬНЯ́ТИ (з роботи, посади); РОЗРАХО́ВУВАТИ (видавши платню); СКОРО́ЧУВАТИ (у зв'язку зі скороченням кількості працюючих); ВИГАНЯ́ТИ розм., ВИГО́НИТИ розм., ПРОГАНЯ́ТИ розм., ВИТУ́РЮВАТИ розм., ВИТУРЯ́ТИ розм. (проти бажання або за якусь провинність); ЗНІМА́ТИ, УСУВА́ТИ (з посади); ВИКЛЮЧА́ТИ, ВІДРАХО́ВУВАТИ (перев. з навчального закладу); СПИ́СУВАТИ (у запас або зі складу екіпажу корабля). — Док.: звільни́ти, розрахува́ти, скороти́ти, ви́гнати, прогна́ти, ви́турити (ви́турлити), зня́ти, усу́нути, ви́ключити, відрахува́ти, списа́ти. За грубість з абонентом її слід було навіть звільнити з роботи (С. Журахович); — Працювать, — кажу, — не буду. Розраховуйте! І все!.. (С. Олійник); — Хіба це моє діло? Я машину повинен знати і край... А вони кондукторшу скоротили! (В. Кучер); Тепер губернатор напевне вижене з служби, а директор виключить Дорю (з гімназії) (М. Коцюбинський); До камери хтось приніс підтвердження, що "таки да" зняли Єжова (І. Багряний); Щербаня як порушника наказом капітана списали з судна (С. Олійник).

НЕМОЖЛИ́ВО у знач. предик. (не можна чогось здійснити, виконати), НЕМИ́СЛИМО підсил., НЕЗДІЙСНЕ́ННО підсил.; НЕДОСЯ́ЖНО (не можна досягти, добитися); НЕРЕА́ЛЬНО (не можна здійснити через відсутність реальних підстав); ВИ́КЛЮЧЕНО безос., ВИКЛЮЧА́ЄТЬСЯ (зовсім неможливо, не допускається можливість чогось за даних умов). Ні, ні, ви сього, може, не розумієте, але се не-мож-ли-во! Я вам кажу (Леся Українка); Вона не знала, хто такий Загорулько, а спитати про це було немислимо (С. Журахович); Доктор же каже, що.. важно якнайбільше бути на свіжім повітрі, а се в нашу осінь і зиму недосяжно (Леся Українка); Нереально було будувати такі плани; Не виключено було, що жінки страйкарів та солдатів почнуть вибивати вікна бемського скла в приміщенні Ради (Ю. Смолич); Коли б йому довелося лікуватися самому, хто знає, чи не запивав би корінці щирою горілкою, але тепер це зовсім виключалося... (Ю. Яновський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виключити — ви́ключити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виключити — див. виключати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виключити — ВИ́КЛЮЧИТИ див. виключа́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. виключити — Ви́ключити, -ключу, -чиш, -чать Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. виключити — ВИ́КЛЮЧИТИ див. виключа́ти. Словник української мови в 11 томах