викрити

ВІДКРИВА́ТИ (робити відомим те, що було прихованим, таємним), РОЗКРИВА́ТИ, ВИКРИВА́ТИ, З'ЯСО́ВУВАТИ, ХВАЛИ́ТИСЯ. — Док.: відкри́ти, розкри́ти, ви́крити, з'ясува́ти, похвали́тися. Одну таємницю треба вже тепер відкрити (Лесь Мартович); Досі ніхто в класі не розкрив цього великого секрету (О. Копиленко); Лихолєтов довго нічим не викривав своїх намірів (О. Донченко); Мовчазна могила нам не з'ясує, що діється в ній (Леся Українка); — Ти ж, Карпе, мовчи, — сказав мені Іван, як кавуни прибрали.. — І матері не хвалися, що бачив сьогодні (Панас Мирний).

ВИДАВА́ТИ (робити відомим що-небудь таємне, приховане; робити на когось донесення й т. ін.), ВИКА́ЗУВАТИ, ВИКРИВА́ТИ, РОЗКРИВА́ТИ, ЗРА́ДЖУВАТИ, ТОПИ́ТИ розм., РОЗГОЛО́ШУВАТИ (перев. про таємницю). — Док.: ви́дати, ви́казати, ви́крити, розкри́ти, зра́дити, розголоси́ти. — Ми з ним розправимося, щоб не ябедничав, щоб не видавав своїх, — порядкував Довбня (Панас Мирний); Партизани вмирали, а не виказували товаришів (М. Шеремет); Йому (посередникові) дозволяється дати пораду, але ні в якому разі.. не викривати жодної таємниці супротивної сторони (М. Трублаїні); Вона не насмілювалася розкрити Жені найпотаємніше — своє кохання (А. Хижняк); (Прочанин:) Погана чутка йде про тебе в людях, що ніби ти його (Мессію) поцілував, як зраджував (Леся Українка); Я був переконаний, що навіть бабусям не можна розголошувати військових таємниць (Ю. Збанацький).

ВИКРИВА́ТИ кого, що (установлювати негативні, злочинні дії або причетність когось до них), РОЗКРИВА́ТИ, РОЗВІ́НЧУВАТИ, ВИЯВЛЯ́ТИ, ДЕМАСКУВА́ТИ. — Док.: ви́крити, розкри́ти, розвінча́ти, ви́явити, демаскува́ти, пійма́ти кого, на чому, розм Давид пише листа в газету, в якому викриває злочинні дії Матюхи і його компанії (з посібника); — Людську кров покрили... Та ні! навіщо ж Василь Порох живий?.. він вас розкриє ...(Панас Мирний); О. Корнійчук.. досить часто розвінчує тих, хто спричиняється до.. зла (з журналу); Хай (ударники) діляться досвідом з молоддю. Хай виявляють нехлюйство (О. Донченко); — Піймали на злодійстві, так було дома й дати прочуханку (Г. Квітка-Основ'яненко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викрити — ви́крити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. викрити — [викриетие] -риейу, -риейеиш Орфоепічний словник української мови
  3. викрити — див. викривати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. викрити — ВИ́КРИТИ див. викрива́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. викрити — ВИ́КРИТИ див. викрива́ти. Словник української мови в 11 томах
  6. викрити — Ви́крити см. викривати. Словник української мови Грінченка