вилежатися
ВИЛЕ́ЖУВАТИСЯ (довго лежати, відпочиваючи або хворіючи), ВІДЛЕ́ЖУВАТИСЯ, ВАЛЯ́ТИСЯ розм., ОБЛЕ́ЖУВАТИСЯ розм., НАЛЕ́ЖУВАТИ розм. — Док.: ви́лежатися, відлежа́тися, облежа́тися. На березі, біля порома, вилежувалися голі запорожці (З. Тулуб); Відлежувався боєць (поранений) на горищі (Григорій Тютюнник); Помагала (Раїса) наймичці накривати стіл і проганяла о. Василя, що валявся з газетою на канапі (М. Коцюбинський); Вона виспалась зарані, належувати — обридло, іти — нікуди (Панас Мирний);
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вилежатися — ви́лежатися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- вилежатися — див. вилежуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вилежатися — ВИ́ЛЕЖАТИСЯ див. виле́жуватися. Словник української мови у 20 томах
- вилежатися — ВИ́ЛЕЖАТИСЯ див. виле́жуватися. Словник української мови в 11 томах
- вилежатися — Вилежуватися, -жуюся, -єшся сов. в. вилежатися, -жуся, -жишся, гл. Вылеживаться, вылежаться, пролежать достаточное время. Виспався, та не вилежався. Ном. № 11334. Словник української мови Грінченка