вилощений
ВИ́ЛОЩЕНИЙ (про чию-небудь зовнішність — який має лиск), БЛИСКУ́ЧИЙ, ГЛЯНСО́ВАНИЙ. Він був, як завжди, підтягнутий, гречний і вилощений, наче щойно від кравця і перукаря (Ю. Смолич); — Панна Гризельда була там ніби правдива королева серед того ясновельможного натовпу, серед блискучих пишних паній (І. Нечуй-Левицький); Вся власна особа (панни Люсі).., шнурована, глянсована,.. уражала своєю паризькою неподільністю штучного й натурального (Леся Українка).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вилощений — (подібний до лиску) блискучий, глянсований. Словник синонімів Полюги
- вилощений — ви́лощений прикметник Орфографічний словник української мови
- вилощений — -а, -е. Який має зовнішній лиск. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вилощений — ВИ́ЛОЩЕНИЙ, а, е. Який має зовнішній лоск (див. лоск¹ 2). Гришин-Алмазов ввійшов. Він був, як завжди, підтягнутий, ґречний і вилощений, наче щойно від кравця і перукаря (Ю. Смолич); Якесь недобре почуття підіймається в душі Дьяконова проти цих вилощених аташе (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
- вилощений — ВИ́ЛОЩЕНИЙ, а, е. Який має зовнішній лиск. Гришин-Алмазов ввійшов. Він був, як завжди, підтягнутий гречний і вилощений, наче щойно від кравця і перукаря (Смолич, Світанок.., 1953, 155); Якесь недобре почуття підіймається в душі Дьяконова проти цих вилощених аташе (Гончар, Таврія.., 1957, 644). Словник української мови в 11 томах