1. Словник синонімів української мови

вилюдніти

ВИ́ЛЮДНІТИ (стати дорослим), ЗМУЖНІ́ТИ, ВИ́РОСТИ, РОЗВИ́НУТИСЯ.

ВИ́ЛЮДНІТИ (стати вихованим, навчитися правил поведінки), ОБТЕСА́ТИСЯ, ОБТЕ́РТИСЯ, ОГО́ВТАТИСЯ розм., ОБШЛІФУВА́ТИСЯ рідко.

ПОПРАВЛЯ́ТИСЯ (набувати кращого вигляду, повнішати — перев. після видужання, відпочинку), ПІДПРАВЛЯ́ТИСЯ, ВИПО́ВНЮВАТИСЯ (ВИПОВНЯ́ТИСЯ) розм., ВИЛЮ́ДНЮВАТИ розм., ВІД'ЇДА́ТИСЯ розм. — Док.: попра́витися, підпра́витися, ви́повнитися, ви́людніти, від'ї́стися. Дачники смажили на березі ставу яєчню, поправлялися на смачних коропах, линах і карасях (Ю. Мокрієв); Їздив сього літа за границю, до Італії, підправився трохи (М. Коцюбинський); Під матернім доглядом, піклуванням Ярина скоро одійшла, одужала, виповнилася (К. Гордієнко); Пріська видужала, вилюдніла й вигарніла (М. Рудь); Жив би собі тихим-тихим та спокійним життям. Варила б Настуся гарбузову солодку кашу — від'ївся б... (Ю. Збанацький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вилюдніти — ви́людніти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вилюдніти — док., змужніти, вирости, розвинутися; П. виховатися; (- село) знелюдніти. Словник синонімів Караванського
  3. вилюдніти — див. вилюднювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вилюдніти — ВИ́ЛЮДНІТИ див. вилю́днювати. Словник української мови у 20 томах
  5. вилюдніти — Ви́людніти, -нію, -нієш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. вилюдніти — ВИ́ЛЮДНІТИ див. вилю́днювати. Словник української мови в 11 томах
  7. вилюдніти — Ви́людніти см. вилюднювати. Словник української мови Грінченка