вилягти
ВИ́ЛЯГТИ (про траву, злакові тощо — нахилитися стеблами до землі під впливом своєї ваги, дощу, вітру та ін.), ПОЛЯГТИ́, ПОНИ́КНУТИ. — Недок.: виляга́ти, поляга́ти, поника́ти. Вилягли в полі хліба, хліборобства гине надія (М. Зеров); Трави довгі полягли у лузі (В. Сосюра); Усміхнуться квіточки чи поникнуть зрана..? (П. Грабовський).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вилягти — ви́лягти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- вилягти — див. вилягати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вилягти — ВИ́ЛЯГТИ див. виляга́ти. Словник української мови у 20 томах
- вилягти — ВИ́ЛЯГТИ див. виляга́ти. Словник української мови в 11 томах
- вилягти — Вилягати, -гаю, -єш сов. в. вилягти, -жу, -жеш, гл. Вылетать, вылечь. Словник української мови Грінченка