винайти

ВИНАХО́ДИТИ (творити що-небудь нове, до цього невідоме), ПРИДУ́МУВАТИ, ВИГА́ДУВАТИ, СТВО́РЮВАТИ, ВИДУ́МУВАТИ, ВИМИШЛЯ́ТИ рідко, ВИМИ́СЛЮВАТИ рідко. — Док.: ви́найти, приду́мати, ви́гадати, створи́ти, ви́думати, ви́мислити. Він все життя шукав і винаходив у тісній лабораторії своїй (С. Голованівський); — Люди розумової праці винайшли трактор (Григорій Тютюнник); — Він же придумав універсальний різець (О. Донченко); Благословен, хто вигадав маяк, Цей промінь, що спалахує над морем (М. Рильський); Учені Інституту кібернетики створили малу універсальну машину (з газети); Хто видумав кулі й карабіни і силу облічив розгону олова, сей не провадить війни (В. Стефаник); Довго, дуже ще довго треба було працювати, щоб вимислити годинник вигідніший та дешевший (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. винайти — ви́найти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. винайти — [винайтие] -йду, -йдеиш; мин. -йшоў, -йшла; нак. -йдие, -йд'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. винайти — див. винаходити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. винайти — ВИ́НАЙТИ див. винахо́дити. Словник української мови у 20 томах
  5. винайти — винахо́дити / ви́найти велосипе́д. Займатися розробкою, пошуками і т. ін. того, що вже давно відоме. Коли ми говоримо “винайти велосипед”, то маємо на думці марнування зусиль на пошуки, що їх уже давно завершили інші люди. Фразеологічний словник української мови
  6. винайти — ВИ́НАЙТИ див. винахо́дити. Словник української мови в 11 томах
  7. винайти — Ви́найти, -ся см. винаходити, -ся. Словник української мови Грінченка