винарня
ВИНОРО́БНЯ (підприємство, де виготовляють вино); ВИНА́РНЯ. Приміщення виноробні має бути світлим і добре провітрюватись (з науково-популярної літератури).
ПИВНИ́ЦЯ (заклад, де продають і п'ють пиво), ПИВ'Я́РНЯ, ПИВНА́, ПО́РТЕРНА заст., ПИВА́РНЯ діал.; ВИНА́РНЯ заст. (заклад, де продавали алкогольні напої і пиво). Вони стріли метку москалів, котрі йшли до пивниці випити пива (Панас Мирний); З паном Балаком Михайло познайомився два роки тому в пив'ярні (Р. Іваничук); — Піду, бо треба і за хазяйством доглянути, і в пивній торгувати (А. Шиян); Голосний регіт вибухнув у стелю пиварні (С. Тудор); Раз у Білій Церкві вночі зібралася весела компанія молодих паничів і гімназистів і зайшли в винарню (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- винарня — вина́рня іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- винарня — -і, ж. Винна крамниця; пивниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- винарня — ВИНА́РНЯ, і, ж. Винна крамниця. Раз в Білій Церкві вночі зібралася весела компанія молодих паничів-гімназистів і зайшла в винарню (І. Нечуй-Левицький); Крамарі одчиняють винарні й крамниці (М. Словник української мови у 20 томах
- винарня — вина́рня невеликий ресторан із широким асортиментом вин (ст): Вже наступного дня Карманський запросив мене на вино (він любив від часу до часу запрошувати до відомої винарні на Ринку – за латинською катедрою і церквою Боїмів; платив за вино, може... Лексикон львівський: поважно і на жарт
- винарня — див. винниця Словник синонімів Вусика
- винарня — Вина́рня, -ні, -нею; -на́рні, -на́рень Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- винарня — ВИНА́РНЯ, і, ж., заст. Винна крамниця; пивниця. Раз в Білій Церкві вночі зібралася весела компанія молодих паничів гімназистів і зайшла в винарню (Н.-Лев., II, 1956, 39); Серед ранішньої тьми Із винарні хтось гука: "Встань, гульвісо навісний, Та й до нашого гуртка!" (Крим., Вибр., 1965, 226). Словник української мови в 11 томах
- винарня — Винарня, -ні ж. Виноторговля, винный погребъ. КС. 1884. VII. 367. Словник української мови Грінченка