випаскудити

ЗАБРУДНИ́ТИ (про приміщення, подвір'я, посуд і под. вмістище чи місце — зробити брудним), ЗАПОГА́НИТИ підсил. розм., СПОГА́НИТИ підсил. розм., ЗАПА́КОСТИТИ підсил. розм., ЗАПАСКУ́ДИТИ підсил. розм., ОБПАСКУ́ДИТИ підсил. розм., СПАСКУ́ДИТИ підсил. розм., ВИ́ПАСКУДИТИ підсил. розм., ЗАГИ́ДИТИ підсил. розм., ЗГИ́ДИТИ підсил. розм.; ЗАСМІТИ́ТИ, ЗАТОПТА́ТИ, ЗАЧО́ВГАТИ розм. (перев. про підлогу). — Недок.: брудни́ти, забру́днювати, пога́нити, запога́нювати, спога́нювати, па́костити, паску́дити, запаску́джувати, обпаску́джувати, ги́дити, заги́джувати, засмі́чувати, зато́птувати, зачо́вгувати. Забруднити водоймища промисловими відходами; Німецькі фашисти вже вдерлися в сонячну Україну, вони топчуть наші лани... Вони вже ось простягають руки до нашого горла, запоганили хати, тепер хочуть запоганити душі (П. Панч); Як рвонулась на дніпрові кручі Ненависна підла німчура, Рушники подерла на онучі, Береги споганила Дніпра (А. Турчинська); — Я не люблю твоїх батюшок: вони прості, тільки мені поміст запаскудять чоботищами (І. Нечуй-Левицький); Кабінет був не потрібний "культурним європейцям", вони його брутально загидили (І. Ле); (Куць:) Пропасниця їх досі б'є за те, що озеро коноплями згидили (Леся Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випаскудити — ви́паскудити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. випаскудити — -джу, -диш, док., перех., розм. 1》 Забруднити що-небудь чимсь. 2》 перен. Зганьбити; грубо вилаяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випаскудити — ВИ́ПАСКУДИТИ, джу, диш, док., кого, що, розм. 1. Забруднити чимсь. – Де ти тинявся до ночі? Весь одяг випаскудив, тепер не доперешся (із журн.). 2. перен. Зганьбити; грубо вилаяти. – Ти гадаєш, як в'язень, то вже його можна виганить, випаскудить із останнього? (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
  4. випаскудити — ВИ́ПАСКУДИТИ, джу, диш, док., перех., розм. 1. Забруднити що-небудь чимсь. 2. перен. Зганьбити; грубо вилаяти. — Ти гадаєш, як в’язень, то вже його можна виганить, випаскудить із останнього? (Вас., III, 1960, 300). Словник української мови в 11 томах
  5. випаскудити — Ви́паскудити, -джу, -диш гл. Изгадить, загадить. Словник української мови Грінченка