випередити

ВИПЕРЕДЖА́ТИ (рухаючись в одному напрямку з ким-, чим-небудь швидше, опинятися попереду), ВИПЕРЕ́ДЖУВАТИ, ОБГАНЯ́ТИ, ОБГО́НИТИ, ПЕРЕГАНЯ́ТИ, ПЕРЕГО́НИТИ, ОБМИНА́ТИ, ОПЕРЕДЖА́ТИ рідко, ПОПЕРЕДЖА́ТИ рідше, ПОПЕРЕ́ДЖУВАТИ рідше, ОБСТАВЛЯ́ТИ розм. рідко, УПЕРЕДЖА́ТИ діал.; ОБСКА́КУВАТИ (верхи); ОБ'ЇЖДЖА́ТИ, ОБ'ЇЗДИ́ТИ (їдучи). — Док.: ви́передити, обігна́ти, перегна́ти, обмину́ти, опереди́ти, попере́дити, обста́вити, упереди́ти, обскака́ти, об'ї́хати. От ми наздоганяємо й випереджаємо довгу валку возів (І. Нечуй-Левицький); Настя пішла до хати, а з нею.. Грицько та Івась, одно другого випереджуючи (Панас Мирний); Дорослі хлопці та дівчата з вереском і реготом обганяли санчата дітвори (З. Тулуб); Їхній студебекер, розвинувши максимальну швидкість, уже обгонив колону (О. Гончар); Раптом машину на величезній швидкості перегнали два міліцейські мотоцикли (М. Зарудний); Десь хтось жене за нами, щоб нас перегонити (О. Кобилянська); — Це пане, переселенці, — додав Яким, стьобнувши гнідка, щоб мерщій обминути воза (Панас Мирний); Опередивши людей, тихими вулицями біжать Іван Микитей і Василь Букачук (М. Стельмах); Перекупки цілими зграями бігли стрівати їх (приїжджих), попереджаючи одна другу (Панас Мирний); (Степан:) Чорт (кінь) мій знамениту.. Стрілу обставив на цілих дві з чвертю секунди (О. Корнійчук); Пустився він так скоро, що й упередив передніх (Словник Б. Грінченка); Батько обскакав товариша, але товариш коня не віддав (з популярної літератури); Довго і марудно доводилося (Косинському) об'їжджати валки піших, широкі ряди кінноти (І. Ле).

ВИПЕРЕДЖА́ТИ (досягти кращих результатів у чому-небудь, чогось більшого порівняно з ким-, чим-небудь), ВИПЕРЕ́ДЖУВАТИ, ОБГАНЯ́ТИ, ПЕРЕГАНЯ́ТИ, ПЕРЕГО́НИТИ, ПЕРЕРОСТА́ТИ рідше, ОБСКА́КУВАТИ розм., ПЕРЕСКА́КУВАТИ розм. рідше. — Док.: ви́передити, обігна́ти, перегна́ти, перерости́, обскака́ти, переско́чити. — Вирубка лісу.. на Україні давно вже випереджає розміри його приросту (М. Чабанівський); Завжди ученики випереджують свого учителя, бо не стоїть життя на місці (О. Вишня); — Це, брат, діло таке: заспокоївся трохи і вже не передовий, а там, дивись, прогавив — і вже сусіди обігнали (С. Журахович); — Колись, може, станеш таким, що й нас.. в усіх науках переженеш (О. Гончар); Трудитись так, щоб всіх перерости! (П. Тичина); — То ж норму можна дати, раз дав її оцей юнак, раз всіх нас обскакав новак (П. Дорошко); — Ти тільки подумай, Петре, — спинив він серед вулиці Кобзаря.., через рік-два перескочимо довоєнні врожаї (С. Журахович).

ВИПЕРЕДЖА́ТИ (здійснювати що-небудь раніше від когось), ПОПЕРЕДЖА́ТИ, ПОПЕРЕ́ДЖУВАТИ. — Док.: ви́передити, попере́дити. По залі весело загуло. Завадка, випереджаючи функцію пана Костецького, схопив із стола склянку й подзвонив нею об графин (Ірина Вільде); Коли вона опускала ложку в миску набрати страви, він попереджав її і одбивав її ложку (Панас Мирний).