випитувати

ВИВІ́ДУВАТИ (розпитуючи когось, оглядаючи щось, узнавати що-небудь таємне, приховане), РОЗВІ́ДУВАТИ, ВИСТЕ́ЖУВАТИ, ВИПИ́ТУВАТИ, ДОПИ́ТУВАТИСЯ, ДОВІ́ДУВАТИСЯ, ДІЗНАВА́ТИСЯ, ДОШУ́КУВАТИСЯ, ПРОВІ́ДУВАТИ рідше, ВИШПИГО́ВУВАТИ рідше, ДОСКІ́ПУВАТИСЯ розм., ВИНЮ́ХУВАТИ розм., ПРОНЮ́ХУВАТИ розм., РОЗНЮ́ХУВАТИ розм., ДОБИРА́ТИСЯ до чого, розм., ДІЗНАВА́ТИ розм. рідко, ВИВІ́ДУВАТИСЯ діал.; ПРОМА́ЦУВАТИ розм., ПРОЩУ́ПУВАТИ розм. рідко (розпитуючи, спостерігаючи з метою виявлення). — Док.: ви́відати, розві́дати, ви́стежити, ви́питати, допита́тися, дові́датися, дізна́тися, дошука́тися, прові́дати, ви́шпигувати, доскі́патися, ви́нюхати, проню́хати, розню́хати, добра́тися (дібра́тися), дізна́ти, прома́цати, прощу́пати. На селах часто шарили жандарми, все вивідували, все випитували та хапали комуністів (С. Чорнобривець); На другий день пішла (Пріська) розвідувати — хто приїхав (Панас Мирний); Межи козаками нудився (Анатоль), чогось шукав, вистежував (Я. Качура); — Чи не ви ж ото випитуєте його щоденно про мої досліди? (Ю. Яновський); Чимало часу минуло, поки вона допиталась від панночки, що трапилось (Леся Українка); Від людей він довідувався про все, що з нами (Л. Смілянський); Дізнаються воріженьки Про щире кохання, Піде слава (Я. Щоголів); Морочили (бурсаки) голову, дошукуючись — де ж справді взялася на селі ця таємнича Оксана (С. Васильченко); (Сидір:) Та чи ви знаєте, що Параска провідала якось, що ви сватаєтесь (І. Карпенко-Карий); Ординарець.. став доскіпуватися, яка в них така важлива справа до хана і чим вони доведуть, що справжні посли (П. Загребельний); Шморгайлик відразу кинувся винюхувати, які ж подарунки мають посли для хана Батия, але встиг довідатися лише про дві надзвичайно коштовні книги (П. Загребельний); Вони (гестапівці) пронюхали, що ватажок дошкульного загону походить саме з цього села (Я. Баш); Він відчував особисту провину: бач, усе розвідав, усе рознюхав, а про замок і забув (А. Дімаров); Нерч мусив розуміти його, добратися до того, що лежало між словами, що не договорювалося... (Н. Рибак); Стражничиха доводила їм, що то чоловіка задля того поставлено, щоб, поміж людьми вештаючись, їх думки вивідував та всякі лиходійні заміри дізнавав (Панас Мирний); Він про все турбувався, про все вивідувався (І. Франко); — Може, ти, Платоне, бригадиром став би? — промацує Коляда (М. Зарудний); Таємні агенти гестапо розбрелися по селах.. прощупувати бодай який-небудь слід до таємничого Тараса (Д. Бедзик). — Пор. випи́тувати.

ВИПИ́ТУВАТИ (наполегливо, настирливо звертатися до когось із запитаннями, намагаючись дізнатися про кого-, що-небудь), ДОПИ́ТУВАТИ, ДОПИ́ТУВАТИСЯ, ВИДОБУВА́ТИ, ВИТЯГА́ТИ розм., ВИТЯ́ГУВАТИ розм. (докладаючи зусиль, примушувати дати відповідь). — Док.: ви́питати, допита́ти, допита́тися, видобути, ви́тягти, ви́тягнути. — А чия ж ти? — І так він випитував про все в Левантини, розпитався й про те — через що кинула хазяїв (І. Франко); — З ким же ти прийшов? — допитував дехто в Івася (Панас Мирний); Чимало часу минуло, поки вона допиталась від панночки, що власне трапилось (Леся Українка); З Вронським найшла вона відповідну хвилю побалакати, а що більше, видобула з нього, що Стася йому подобається (О. Маковей); Мишко оповідав скупо, і з нього доводилося буквально витягати по зернятку всі подробиці про Горпищенка (В. Кучер); — Вам нічого не вдасться витягнути з мене (М. Трублаїні). — Пор. виві́дувати, розпи́тувати.

РОЗПИ́ТУВАТИ (звертатися до кого-небудь із запитанням, намагаючись довідатися про когось, щось), ПИТА́ТИ, ПИТА́ТИСЯ, РОЗПИ́ТУВАТИСЯ, ДОПИ́ТУВАТИ, ПЕРЕПИ́ТУВАТИ розм., ПЕРЕПРО́ШУВАТИ діал.; ДОПИ́ТУВАТИСЯ (наполегливо); ПІДПИ́ТУВАТИ розм. (шукаючи когось, щось). — Док.: розпита́ти, розпита́тися, спита́ти, спита́тися, допита́тися, перепита́ти, перепроси́ти, підпита́ти. Пани пішли по хатах, трохи не до обіда ходили, шукали, питали, розпитували — нігде нічого (Панас Мирний); Отець Вікентій питався їх і про здоров'я, і про худобу, і про землю, а люди й не знали, що сказати (М. Стельмах); Йому хотілося схопити в обійми діда і безупинно розпитуватися про свою сім'ю (В. Кучер); (Яким:) Як почали на весіллі допитувать: мовчить, мовчить, як води в рот набрала (М. Кропивницький); — Насіння збираю рідкісних декоративних дерев.. Кожної осені ходжу по сквериках, по парках, по знайомих людях, перепитую, де що є, зернятка збираю (М. Томчаній); — Чи не з'їздили б ви, Мироне, в столицю розвідати?.. Чи не перепросили б там кого? (Панас Мирний); — Насте, що він тобі казав? — жадібно допитувалась Соня (С. Васильченко); Якось підпитував (Іван) роботу в Турці на тартаку (С. Чорнобривець). — Пор. випи́тувати.