випробування

ВИ́ПРОБУВАННЯ (з'ясування якостей, властивостей кого-, чого-небудь, здатності до певних дій), ВИПРО́БУВАННЯ, ПЕРЕВІ́РКА, ПРО́БА, ВИ́ПРОБА, І́СПИТИ, ЕКЗА́МЕН, ВИ́ПРОБ рідше, СПРОБУ́НОК рідко, ТРЕНУВА́ННЯ рідше. На завтра було призначено випробування інженерного винаходу автоматичного регулювання (О. Донченко); Провадиться контрольна перевірка ракети на її готовність до старту (з газети); Психологічні проби дають змогу виявити втомлення або збудження космонавта (з газети); Свій організм він (льотчик) піддаватиме нечуваним випробам (О. Гончар); Жнива — завжди відповідальний екзамен для трудівників села (з газети); Чутка про те, що в неділю в церкву мають привести на спробунок відьму (М. Коцюбинський); Перед самою експедицією відбулося відповідне тренування (з популярної літератури).

ВИ́ПРОБУВАННЯ (з'ясування якостей, властивостей кого-, чого-небудь, здатності до певних дій), ВИПРО́БУВАННЯ, ПЕРЕВІ́РКА, ПРО́БА, ВИ́ПРОБА, І́СПИТИ, ЕКЗА́МЕН, ВИ́ПРОБ рідше, СПРОБУ́НОК рідко, ТРЕНУВА́ННЯ рідше. На завтра було призначено випробування інженерного винаходу автоматичного регулювання (О. Донченко); Провадиться контрольна перевірка ракети на її готовність до старту (з газети); Психологічні проби дають змогу виявити втомлення або збудження космонавта (з газети); Свій організм він (льотчик) піддаватиме нечуваним випробам (О. Гончар); Жнива — завжди відповідальний екзамен для трудівників села (з газети); Чутка про те, що в неділю в церкву мають привести на спробунок відьму (М. Коцюбинський); Перед самою експедицією відбулося відповідне тренування (з популярної літератури).

ЗЛИ́ГОДНІ мн. (великі життєві труднощі, тяжке життя), ЗНЕГО́ДИ мн., НЕГО́ДА перев. мн., НЕЗГО́ДА, ВИПРО́БУВАННЯ перев. мн., БІДУВА́ННЯ, ХУРТОВИ́НА підсил. розм., НЕЗГО́ДИНА діал., ЮДО́ЛЬ книж., заст., НЕВЗГОДИ́НА рідко; ЛИХОЛІ́ТТЯ (часи тяжкого лиха, бідування народу). Загартований життєвими злигоднями, поет розучився цінити все те, що давалося легко (О. Ільченко); Були труднощі, нестатки, всякі інші знегоди, та Василь Пожар продовжував освіту (С. Олійник); Довго думає Оксана весняної теплої зоряної ночі про свої негоди (Грицько Григоренко); Згорда поглядають вони довкола, певні в своїх силах, байдужі до всяких життєвих незгод (М. Коцюбинський); Убогій Марусі здавалось, що вже настав кінець її бідування (І. Нечуй-Левицький); І серця жар, і пломенистий зір Я пронесу у всяку хуртовину Всім недругам моїм наперекір (А. Малишко); Для оптимістів.. щезають дрібниці, незгодини та труднощі, невдачі.. (Уляна Кравченко); Вважав (Славко) себе.. переможцем над дотеперішніми життєвими невзгодинами (Лесь Мартович); Після лихоліття знову розцвітає життя (О. Донченко). — Пор. неща́стя, тру́днощі.