висилка
ЗАСЛА́ННЯ (покарання через примусове перебування в якій-небудь місцевості; місце, де відбувають кару), ВИГНА́ННЯ, ВИ́СЛАННЯ, ВИ́СИЛКА, ПОСЕ́ЛЕННЯ. Гнат дізнається, що його засуджено на заслання в Сибір (М. Коцюбинський); Через місяць, після прибуття на каторгу, втік коваль Єгор із заслання (І. Цюпа); Вона ділила з ним твердий вигнання хліб (Леся Українка); До першого раба прийшов отой гонець. "Здоров був! Висилці твоїй прийшов конець" (І. Франко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- висилка — ви́силка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- висилка — -и, ж. 1》 розм. Дія за знач. висилати і вислати. 2》 Покарання через позбавлення права жити в якому-небудь районі, в якійсь області, країні і т. ін. 3》 Місце, куди вислано когось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- висилка — ВИ́СИЛКА, и, ж., розм. 1. Дія за знач. висила́ти і ви́слати¹. Сподіваюся, що, може, ще напишете до мене в цій справі кілька слів, оповіщаючи про висилку книжок (М. Словник української мови у 20 томах
- висилка — ВИ́СИЛКА, и, ж. 1. розм. Дія за знач. висила́ти і ви́слати. Сподіваюся, що може ще напишете до мене в цій справі кілька слів, оповіщаючи про висилку книжок (Коцюб. Словник української мови в 11 томах