вискалятися

ВИШКІРЯ́ТИСЯ (розсуваючи губи, відкривати, показувати зуби), ВИШКІ́РЮВАТИСЯ, ВИЩИРЯ́ТИСЯ, ЩИ́РИТИСЯ, ВИСКА́ЛЮВАТИСЯ, ОЩИРЯ́ТИСЯ рідше, ВИСКАЛЯ́ТИСЯ рідше, ОСКА́ЛЮВАТИСЯ рідше, ОСКАЛЯ́ТИСЯ рідше, ОШКІРЯ́ТИСЯ розм., ОШКІ́РЮВАТИСЯ розм., СКА́ЛИТИСЯ розм. — Док.: ви́шкіритися, ви́щиритися, ви́скалитися, ощи́ритися, оска́литися, ошкі́ритися. Покупець погладив коняку,.. і диво — Обмінна не вишкірилась, а стиха заіржала (М. Стельмах); На лутці Гнида вищирився і Тягнирядно зареготався на всю хату (А. Головко); Ясь ще довго грав, а потім подивився і не пізнав хлопця — ніс у нього був гачкуватий, як у шуліки, а зуби щирилися (О. Іваненко); — Не питають? — вискаливсь Тронько. — Добре. А хто тобі, діду, сталь дає, яку ти катаєш? (В. Кучер); — Я хоч тому Горицвіту очі видряпаю! — ..глянула на нього Настя Денисенко і так ошкірилась, що всі повірили (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вискалятися — вискаля́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вискалятися — див. вискалюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вискалятися — ВИСКАЛЯ́ТИСЯ див. виска́люватися. Словник української мови у 20 томах
  4. вискалятися — див. сміятися Словник синонімів Вусика
  5. вискалятися — ВИСКАЛЯ́ТИСЯ див. виска́люватися. Словник української мови в 11 томах
  6. вискалятися — Вискалятися, -ляюся, -єшся сов. в. вискалитися, -люся, -лишся, гл. 1) Оскаливаться, оскалиться. 2) О солнцѣ: проглядывать, проглянуть сквозь тучи. То дощ, то вискалиться. Ном. № 568. Словник української мови Грінченка