вистежити

ВИВІ́ДУВАТИ (розпитуючи когось, оглядаючи щось, узнавати що-небудь таємне, приховане), РОЗВІ́ДУВАТИ, ВИСТЕ́ЖУВАТИ, ВИПИ́ТУВАТИ, ДОПИ́ТУВАТИСЯ, ДОВІ́ДУВАТИСЯ, ДІЗНАВА́ТИСЯ, ДОШУ́КУВАТИСЯ, ПРОВІ́ДУВАТИ рідше, ВИШПИГО́ВУВАТИ рідше, ДОСКІ́ПУВАТИСЯ розм., ВИНЮ́ХУВАТИ розм., ПРОНЮ́ХУВАТИ розм., РОЗНЮ́ХУВАТИ розм., ДОБИРА́ТИСЯ до чого, розм., ДІЗНАВА́ТИ розм. рідко, ВИВІ́ДУВАТИСЯ діал.; ПРОМА́ЦУВАТИ розм., ПРОЩУ́ПУВАТИ розм. рідко (розпитуючи, спостерігаючи з метою виявлення). — Док.: ви́відати, розві́дати, ви́стежити, ви́питати, допита́тися, дові́датися, дізна́тися, дошука́тися, прові́дати, ви́шпигувати, доскі́патися, ви́нюхати, проню́хати, розню́хати, добра́тися (дібра́тися), дізна́ти, прома́цати, прощу́пати. На селах часто шарили жандарми, все вивідували, все випитували та хапали комуністів (С. Чорнобривець); На другий день пішла (Пріська) розвідувати — хто приїхав (Панас Мирний); Межи козаками нудився (Анатоль), чогось шукав, вистежував (Я. Качура); — Чи не ви ж ото випитуєте його щоденно про мої досліди? (Ю. Яновський); Чимало часу минуло, поки вона допиталась від панночки, що трапилось (Леся Українка); Від людей він довідувався про все, що з нами (Л. Смілянський); Дізнаються воріженьки Про щире кохання, Піде слава (Я. Щоголів); Морочили (бурсаки) голову, дошукуючись — де ж справді взялася на селі ця таємнича Оксана (С. Васильченко); (Сидір:) Та чи ви знаєте, що Параска провідала якось, що ви сватаєтесь (І. Карпенко-Карий); Ординарець.. став доскіпуватися, яка в них така важлива справа до хана і чим вони доведуть, що справжні посли (П. Загребельний); Шморгайлик відразу кинувся винюхувати, які ж подарунки мають посли для хана Батия, але встиг довідатися лише про дві надзвичайно коштовні книги (П. Загребельний); Вони (гестапівці) пронюхали, що ватажок дошкульного загону походить саме з цього села (Я. Баш); Він відчував особисту провину: бач, усе розвідав, усе рознюхав, а про замок і забув (А. Дімаров); Нерч мусив розуміти його, добратися до того, що лежало між словами, що не договорювалося... (Н. Рибак); Стражничиха доводила їм, що то чоловіка задля того поставлено, щоб, поміж людьми вештаючись, їх думки вивідував та всякі лиходійні заміри дізнавав (Панас Мирний); Він про все турбувався, про все вивідувався (І. Франко); — Може, ти, Платоне, бригадиром став би? — промацує Коляда (М. Зарудний); Таємні агенти гестапо розбрелися по селах.. прощупувати бодай який-небудь слід до таємничого Тараса (Д. Бедзик). — Пор. випи́тувати.

СТЕ́ЖИТИ (здійснювати нагляд за ким-, чим-небудь, виявляючи, з'ясовуючи щось, викриваючи когось з метою упіймати і т. ін.), ВИСТЕ́ЖУВАТИ, ПРОСТЕ́ЖУВАТИ, СЛІДКУВА́ТИ, НАГЛЯДА́ТИ, НАЗИРА́ТИ, ПОЗИРА́ТИ, ПІДГЛЯДА́ТИ, ПИЛЬНУВА́ТИ, ЧАТУВА́ТИ, ПОЛЮВА́ТИ, ВИСЛІ́ДЖУВАТИ, ПІДСЛІ́ДЖУВАТИ, ПРИСЛІ́ДЖУВАТИ, НАДЗИРА́ТИ розм., СЛІДИ́ТИ розм., ПАНТРУВА́ТИ розм., ПРИПИЛЬНО́ВУВАТИ розм., ШПИГУВА́ТИ розм., ВИСТЕРІГА́ТИ розм., СПОЗИРА́ТИ заст., ПОСТЕРІГА́ТИ діал., ПРИСТЕРІГА́ТИ діал., КМІ́ТИТИ діал., КМІТУВА́ТИ діал., МИШКУВА́ТИ діал., ПА́ЗИТИ (ПА́ЗАТИ) діал., ПАЗУВА́ТИ діал.; ТРОПИ́ТИ рідше (звіра). — Док.: ви́стежити, просте́жити, ви́слідити, підгля́нути, підгля́діти, підсліди́ти, припильнува́ти, присліди́ти, прислідкува́ти, ви́стерегти, постерегти́. Вже кілька днів помічав він якихось непевних людей, що стежили за ним, куди б він не йшов (М. Коцюбинський); Маковей стежив за противником (О. Гончар); — Служба моя тут, у тайзі, — говорив дід. — От я й слідкую: де димок над верховинами, туди зараз галопом жену.. Може, пожежа розпочинається де (О. Донченко); Почала я за нею наглядати, думаю, щоб не заподіяла собі чогось (С. Васильченко); Марта Кирилівна.. з вікна назирала та кмітила за дочкою та Ломицьким (І. Нечуй-Левицький); — Гнат Кривий, кажуть, підглядає за дядьком Григором і за нашим учителем (П. Панч); На могилі тій сторожа Дні і ночі пильнувала, Чи орда де не рушала Та не йшла на Україну (І. Манжура); Пильно чатували в степу вислані вперед і на обидва боки козацькі роз'їзди (Я. Качура); — Вони (жандарми) і на Марка полюють (П. Козланюк); Сиджу я, сиджу, поволі й страх пройшов, надзираю, надслухаю, що станеться з Хомою (І. Франко); Ще ж така й мала була, а бувало.. за Катрею слідити вже слали (А. Головко); (Марина:) Я буду насторожі, буду пантрувати за кожним його ступнем (М. Кропивницький); Став помічати — мій колега спозирає за мною (С. Васильченко); — Більш красти не будеш! — кричить пані. — Я тебе давненько пристерігаю, — аж от коли піймалась... Панські яблука роздавати (Марко Вовчок).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вистежити — ви́стежити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вистежити — див. вистежувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вистежити — ВИ́СТЕЖИТИ див. висте́жувати. Словник української мови у 20 томах
  4. вистежити — ВИ́СТЕЖИТИ див. висте́жувати. Словник української мови в 11 томах