вистригати

ВИСТРИГА́ТИ (зрізувати ножицями або машинкою волосся, вовну, утворюючи вільну смушку, плішинку тощо на чому-небудь), ПРОСТРИГА́ТИ, ПРОРІ́ЗУВАТИ (ПРОРІЗА́ТИ) рідко. — Док.: ви́стригти, простри́гти, прорі́зати. Вони (санітари) скинули з нього шапку, вистригли навколо рани волосся і змазали йодом (Григорій Тютюнник); Відьма.. тихенько підійшла до сплячого Івана й ножичками прорізала йому волосся навхрест (казка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вистригати — вистрига́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вистригати — -аю, -аєш, недок., вистригти, -ижу, -ижеш, док., перех. 1》 Зрізувати ножицями або машинкою волосся, вовну й т. ін. || Позбавляти волосся, вовни, стрижучи. Вистригти вівцю. 2》 тільки док. Постригти, перестригти багатьох, усіх. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вистригати — ВИСТРИГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́СТРИГТИ, ижу, ижеш, док. 1. що. Зрізувати ножицями або машинкою волосся, вовну і т. ін. Вона зціпила зуби, взяла в руки ножиці і почала ніби вистригати вузлики на сукні (І. Словник української мови у 20 томах
  4. вистригати — ВИСТРИГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́СТРИГТИ, ижу, ижеш, док., перех. 1. Зрізувати ножицями або машинкою волосся, вовну й т. ін. Вона зціпила зуби, взяла в руки ножиці і почала ніби вистригати вузлики на сукні (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах