вистромлювати

ВИСУВА́ТИ (робити рух уперед якоюсь частиною тіла), ВИСТАВЛЯ́ТИ, ВИХИЛЯ́ТИ, ВИСТРО́МЛЮВАТИ, ВИСТРОМЛЯ́ТИ, ВИСО́ВУВАТИ рідше, ВИТИКА́ТИ рідше, ВИСОЛО́ПЛЮВАТИ, ВИВА́ЛЮВАТИ, СОЛО́ПИТИ розм. (про язик); ПЕРЕСА́ДЖУВАТИ розм. (через що-небудь). — Док.: ви́сунути, ви́ставити, ви́хилити, ви́стромити, ви́ткнути, ви́солопити, ви́валити. Недалечко від них вуж іще більше висунув голову з озеречка (М. Стельмах); — Тату! тату! — закричав Івась, висовуючи голову у кімнатні двері (Панас Мирний); Вона сиділа, виставивши манірно свої маленькі ніжки (Г. Хоткевич); Садівник.. зірвався на рівні ноги і, вихиливши голову з буди, закликав пса (І. Франко); Сидів (верхівець) на запряженій в арбу коняці, високо вистромивши коліна вгору (І. Ле); Отак розмовляючи, йдуть собі лісом, а тут із-за кущів то виткне морду лісовик із зеленою.. бородою, то вискочить вовкулака (О. Стороженко); Ще довго лікар морочив хлопця.., змушував.. заплющувати очі й висолоплювати язика (С. Добровольський); Виваливши мокрого червоного язика, подала (вівчарка) йому хліб (Григорій Тютюнник); Гарно солопив язика (тур) (П. Загребельний); Вівця пересадить голову через комишеву стінку (Словник Б. Грінченка). — Пор. 1. виставля́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вистромлювати — вистро́млювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вистромлювати — Вистромляти, виставляти, ВИСУВАТИ, випинати, (язик) висолоплювати Словник синонімів Караванського
  3. вистромлювати — -юю, -юєш і вистромляти, -яю, -яєш, недок., вистромити, -млю, -миш; мн. вистромлять; док., перех. Виставляти що-небудь звідки-небудь або з-за чого-небудь, з-під чогось назовні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вистромлювати — ВИСТРО́МЛЮВАТИ, юю, юєш, ВИСТРОМЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́СТРОМИТИ, млю, миш; мн. ви́стромлять; док., що. Виставляти що-небудь звідки-небудь або з-за чого-небудь, із-під чогось назовні. Словник української мови у 20 томах
  5. вистромлювати — див. висувати Словник синонімів Вусика
  6. вистромлювати — ви́ткнути (ви́сунути, ви́стромити і т. ін.) / рідше витика́ти (висо́вувати, вистро́млювати і т. ін.) но́са звідки, куди. Вийти звідкись або покинути щось. — Що буде, як на поліцію або на фашистів натрапите? — А Юрко, а Вовка, а дід Захарко?... Фразеологічний словник української мови
  7. вистромлювати — ВИСТРО́МЛЮВАТИ, юю, юєш і ВИСТРОМЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́СТРОМИТИ, млю, миш; мн. ви́стромлять; док., перех. Виставляти що-небудь звідки-небудь або з-за чого-небудь, з-під чогось назовні. Незаможники та комсомольці підносять руки. Словник української мови в 11 томах