висудити
ВІДСУДИ́ТИ (судом домогтися чого-небудь), ВИ́СУДИТИ розм., ВИ́ПОЗИВАТИ діал. (Мартіан:) Вона від мене хоче відсудити маєтку половину (Леся Українка); — Це ж і раніше ви своє право висудили! (М. Стельмах); Мужики тепер розказували, що економія зупинила діло..: тим не жене їх з луки, що не випозивала нічого (Б. Грінченко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- висудити — ви́судити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- висудити — див. висуджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- висудити — ВИ́СУДИТИ див. вису́джувати. Словник української мови у 20 томах
- висудити — ВИ́СУДИТИ див. вису́джувати. Словник української мови в 11 томах
- висудити — Ви́судити, -джу, -диш гл. Добыть судомъ. О ти, Єво невстидлива! з раю сьмя висудила. Гол. IV. 521. Словник української мови Грінченка