1. Словник синонімів української мови

витовкти

ТОПТА́ТИ (приминати ногами під час ходьби, бігання; м'яти ногами), РОЗТО́ПТУВАТИ, ЗАТО́ПТУВАТИ, СТО́ПТУВАТИ, ПІДТО́ПТУВАТИ, ПРИТО́ПТУВАТИ, ПРИТО́ВКУВАТИ розм.; ЧАВИ́ТИ, РОЗЧА́ВЛЮВАТИ, ДАВИ́ТИ, ЧАВУ́ЧИТИ розм., ТОЛОЧИ́ТИ, ВИТОЛО́ЧУВАТИ (приминати трав'янисті рослини, пошкоджувати посіви, городину тощо); ВИТО́ПТУВАТИ, ҐРАСУВА́ТИ діал., ТАЛУВА́ТИ діал., ТРАТУВА́ТИ діал. (пошкоджувати посіви, городину, траву тощо). — Док.: потопта́ти, розтопта́ти, затопта́ти, стопта́ти, підтопта́ти, притопта́ти, притовкти́, ви́товкти, розчави́ти, роздави́ти, ви́толочити, потоло́чи́ти, притолочи́ти, ви́топтати. Стою я в весняному гаї... Фіалки, фіалки навкруг.. Боюся ступати, щоб їх не топтати (А. Кримський); — Яку лілію розтоптали, ох!.. Терентій! (О. Довженко); Стоптав би я тебе, руто, Та з жалю не можу (С. Руданський); Гнат Голод ішов похмурий і байдуже чавив широкими підошвами прикраси весни (П. Панч); Він не квапився забирати нахабного чобота з в'юнкої голландської травиці, толочив, м'яв, чавучив і душив її (П. Загребельний); Побіг він навпростець, нічого не минає, Чи нива, чи баштан — не розбирає, Толочить і ламає (Л. Глібов); — Ну не буде ж у тебе хоч на городі нічого! — сичить одужавши баба. Вийшла баба на город, давай витоптувати, давай ірвати (Ганна Барвінок); — Я буду стежки ґрасувати, а ти замітати (Леся Українка); Свині город талують (Словник Б. Грінченка); Тратує озимину худоба, бо земля мокра (Словник Б. Грінченка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. витовкти — ви́товкти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. витовкти — -вчу, -вчеш; мин. ч. витовк, -ла, -ло; док., перех. 1》 Ударяючи або топчучи, вибити, витолочити посіви, городину, траву і т. ін. 2》 розм. Тручи, ударяючи, видалити що-небудь із чогось. 3》 розм. Товчучи, виваляти в чому-небудь. 4》 перен., розм. Завчити що-небудь, механічно повторюючи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. витовкти — ВИ́ТОВКТИ див. вито́вкувати. Словник української мови у 20 томах
  4. витовкти — ВИ́ТОВКТИ, вчу, вчеш; мин. ч. ви́товк, ла, ло; док., перех. 1. Ударяючи або топчучи, вибити, витолочити посіви, городину, траву і т. ін. Максим Горох посіяв в просі. Що ж вийшло? Дітвора — іще й огуд не ссох — І просо витовкла, і обнесла Горох (Бор., Тв. Словник української мови в 11 томах
  5. витовкти — Ви́товкти, -вчу, -чеш гл. Выдавить. Витовчи ніс, бо вже було би убогому дові помазати віз. Ном. № 11267. Словник української мови Грінченка