витхатися

ВИВІ́ТРЮВАТИСЯ (про вологу, запах і т. ін. — переставати існувати від руху свіжого повітря), ЗВІ́ТРЮВАТИСЯ, ВИПАРО́ВУВАТИСЯ, ВИПАРО́ВУВАТИ (про вологу); ВИДИХА́ТИСЯ (про запах, смак). — Док.: ви́вітритися, зві́тритися, ви́паруватися, ви́парувати, ви́дихатися, ви́дихнутися, ви́тхатися розм. ви́тхнутися розм. Сморід тютюнового диму застоявся так міцно, що не вивітрювався (В. Козаченко); При спалюванні органічних речовин азот звітрюється разом із вуглекислим газом і водою (з науково-популярної літератури); Через листя рослин випаровується багато вологи (з журналу); В пору, як розжеврює сонце, Як випаровують води.. Всупереч світові, Ніл зустрічає тоді свою зиму (М. Зеров); Накурила (Галя) ладаном кріпко і заперла хату, щоб не видихалося (Г. Квітка-Основ'яненко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. витхатися — ви́тхатися дієслово доконаного виду вивітритися розм. Орфографічний словник української мови
  2. витхатися — -ається і витхнутися, -неться, док., розм. Вивітритися, втратити запах; видихатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. витхатися — ВИ́ТХАТИСЯ, ається, ВИ́ТХНУТИСЯ, неться, док., розм. Вивітритися, втратити запах, міцність, смак; ви́дихатися (у 1 знач.). Хрін вже й витхався (Сл. Гр. Словник української мови у 20 томах
  4. витхатися — ВИ́ТХАТИСЯ, ається і ВИ́ТХНУТИСЯ, неться, док., розм. Вивітритися, втратити запах; видихатися. Хрін вже й витхався (Сл. Гр.); *Образно. На таких просторах, як від Києва до Сан-Ремо, всяке слово може "витхнутись" поки доїде (Л. Укр., V, 1956, 391). Словник української мови в 11 томах
  5. витхатися — Ви́тхатися, -хаюся, -єшся гл. Выдохнуться. Хрін вже й витхався. Словник української мови Грінченка