витяти

ВИРІ́ЗУВАТИ (ріжучи, відокремлювати від чого-небудь або виймати, видаляти з чогось, звідкись), ВИРІЗА́ТИ, ВИТИНА́ТИ, ВИДАЛЯ́ТИ, ВИРУ́БУВАТИ, ВИРУБА́ТИ, РУБА́ТИ (рубаючи, ріжучи, звалювати з кореня на якій-небудь ділянці кущі, дерева, ліс). — Док.: ви́різати, ви́тнути, ви́тяти, ви́далити, ви́рубати, зруба́ти. Сашко старанно вирізав їх (репродукції) з різних журналів (В. Кучер); — Шкода,.. що не купив собі тої газети та.. не витяв собі ножицями (фотографії) дівки на пам'ятку (Ірина Вільде); Вирубувати більше дерева, ніж дозволено наукою,.. злочин перед державою (М. Чабанівський); Колись там (у байраку) лісок був, да вирубали (Б. Грінченко); — Живий жаль бере рубати такі розкішні кущі (винограду) (М. Коцюбинський).

ВИРУ́БУВАТИ (зрубувати певну кількість дерев, ліс і т. ін.), ВИРУБА́ТИ, ВИСІКА́ТИ рідше, ВИТИНА́ТИ заст. — Док.: ви́рубати, ви́сікти, ви́тнути, ви́тяти. Треба своєчасно вирубувати сусідні дерева, які починають затінювати горіх (з журналу); — Дядьку Замфіре! ваш виноград рубають. Біжіть мерщій, а то весь вирубають (М. Коцюбинський); А я, як схочу, терен висічу (П. Чубинський); Витяли пани ліс (А. Свидницький).