1. Словник синонімів української мови

вичинити

ВИЧИ́НЮВАТИ (піддаючи сиру шкуру спеціальній обробці, робити її придатною для використання), ВИЧИНЯ́ТИ, ЧИНИ́ТИ, ВИПРАВЛЯ́ТИ, ДУБИ́ТИ рідше. — Док.: ви́чинити, ви́правити, ви́дубити. У скіфів шкіряне виробництво досягло високого рівня: шкіру майстерно вичиняли, фарбували (з журналу); Отак він зачастив у родину чинбаря, з часом.. навчився чинити волові, кінські й козлячі шкури (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вичинити — ви́чинити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вичинити — див. вичинювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вичинити — ВИ́ЧИНИТИ див. вичи́нювати. Словник української мови у 20 томах
  4. вичинити — ВИ́ЧИНИТИ див. вичи́нювати. Словник української мови в 11 томах
  5. вичинити — Ви́чинити, -ню, -ниш гл. Вычинить. Словник української мови Грінченка