вичиняти
ВИЧИ́НЮВАТИ (піддаючи сиру шкуру спеціальній обробці, робити її придатною для використання), ВИЧИНЯ́ТИ, ЧИНИ́ТИ, ВИПРАВЛЯ́ТИ, ДУБИ́ТИ рідше. — Док.: ви́чинити, ви́правити, ви́дубити. У скіфів шкіряне виробництво досягло високого рівня: шкіру майстерно вичиняли, фарбували (з журналу); Отак він зачастив у родину чинбаря, з часом.. навчився чинити волові, кінські й козлячі шкури (М. Стельмах).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вичиняти — вичиня́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вичиняти — див. вичинювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вичиняти — ВИЧИНЯ́ТИ див. вичи́нювати. Словник української мови у 20 томах
- вичиняти — ВИЧИНЯ́ТИ див. вичи́нювати. Словник української мови в 11 томах