вишпурляти

ВИКИДА́ТИ (кидати що-небудь із середини чогось назовні); ВИВА́ЛЮВАТИ (перекидаючи, нахиляючи); ВИШТО́ВХУВАТИ (поштовхами); ВИПИРА́ТИ (натискаючи); ВИТРЯСА́ТИ (трясучи); ВИЖБУ́РЮВАТИ розм., ВИШПУ́РЮВАТИ розм. рідко (із силою). — Док.: ви́кинути, ви́валити, ви́штовхати, ви́штовхнути, ви́перти, ви́трясти, ви́шпурляти, ви́шпурнути. Вона.. викидала одежу, що лежала зверху в скрині (І. Нечуй-Левицький); Рибалки неквапливо підвели до сітки борт баркаса, вміло вивалили рибу з сітки на дно судна (Ю. Збанацький); Море виштовхувало на землю шматки криги (Ю. Яновський); Казанцев насилу налапав і випер через вікно здоровий узол (І. Нечуй-Левицький); (Марусяк:) Мовчать! Ось гроші!.. (витрясає з череса гроші) (І. Франко); Заряджена злою енергією, Мариня так гарячково почала вижбурювати речі на подвір'я, що збоку могло видатися, ніби в хаті вибухнула пожежа (Ірина Вільде); Вишпурнути сміття.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вишпурляти — ви́шпурляти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. вишпурляти — -яю, -яєш, док., перех., розм. З силою викидати геть. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вишпурляти — ВИ́ШПУРЛЯТИ, яю, яєш, док., що, розм. Шпурляючи, ви́кидати геть. Увесь цей паперовий мотлох вишпурляв би на смітник (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  4. вишпурляти — див. кидати Словник синонімів Вусика
  5. вишпурляти — ВИ́ШПУРЛЯТИ, яю, яєш, док., перех., розм. З силою викидати геть. Словник української мови в 11 томах