вишукатися

ЗНАЙТИ́СЯ (бути виявленим у результаті пошуків), НАЙТИ́СЯ, ВІДНАЙТИ́СЯ, РОЗШУКА́ТИСЯ, ВІДШУКА́ТИСЯ (внаслідок старанних і тривалих пошуків); ВИ́ШУКАТИСЯ, ВИ́РИСКАТИСЯ зневажл., ВИ́СКІПАТИСЯ зневажл. (про кого-небудь). — Недок.: знахо́дитися, нахо́дитися, віднахо́дитися, розшу́куватися, відшу́куватися, вишу́куватися. Ганна все копалась у комоді.. Хустка все чомусь не знаходилася, а Гордія брала нетерплячка (Б. Грінченко); Найшлося в кишені кресало, і кремінець, і ґніт (О. Гончар); — Завтра ваші гроші віднайдуться (І. Франко); І недавно лиш, нарешті, Відшукався хлопця слід (Т. Масенко); (Савка:) А ти не цвірінчи там..! Розумна яка вишукалася! (С. Васильченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вишукатися — ви́шукатися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вишукатися — див. вишукуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вишукатися — ВИ́ШУКАТИСЯ див. вишу́куватися. Словник української мови у 20 томах
  4. вишукатися — ВИ́ШУКАТИСЯ див. вишу́куватися. Словник української мови в 11 томах