вколисати

ЗАКОЛИ́СУВАТИ (колишучи, присипляти — дитину), ЗАКОЛИ́ХУВАТИ, ПРИКОЛИ́СУВАТИ, ПРИКОЛИ́ХУВАТИ, УКОЛИ́СУВАТИ (ВКОЛИ́СУВАТИ). — Док.: заколиса́ти, заколиха́ти, приколиса́ти, приколиха́ти, уколиса́ти (вколиса́ти). Жінка в хустині схопила Орисю на руки і почала її заколисувати, як маленьку, хоча Орисі йшов уже п'ятий рік (О. Іваненко); Мати над колискою. Погодувала вже, стала заколихувати, "котка" стиха співаючи (А. Головко); Скрутився (Віталій) клубочком, зіщулився, схилився їй на руки, і ласка до нього росте, і це почуття до нього гріє і її саму. Якби ж можна отак, щоб приколихати його, а прокинеться — вже ночі нема (О. Гончар). — Пор. 1. присипля́ти.

ПРИСИПЛЯ́ТИ (ПРИСИПА́ТИ рідше) (викликати сон у когось, примушувати спати когось), УСИПЛЯ́ТИ (ВСИПЛЯ́ТИ) розм.; УКОЛИ́СУВАТИ (ВКОЛИ́СУВАТИ), ПРИКОЛИ́СУВАТИ, ПРИКОЛИХУВАТИ (перев. колишучи). — Док.: приспа́ти, усипи́ти (всипи́ти), уколиса́ти (вколиса́ти), приколиса́ти, приколихати. — Не спиться? — Олена стала біля мене з відрами. — Нема кому приспати, Олено (Р. Андріяшик); (Столяренко:) Хвора пригнічена. У таких випадках треба створювати середовище, яке збуджувало б, а не усипляло її (С. Голованівський); Й досі вколисує рабиня Альме своїх маляток, лякаючи їх ім'ям Сагайдачного (З. Тулуб); Жінка в хустині схопила Орисю на руки й почала її заколисувати, як маленьку (О. Іваненко); — Це, мабуть, той, що по радіо Тоню вітав, — приколисуючи дитину, сказала Корнієва молодиця (О. Гончар). — Пор. заколи́сувати.