водотриск
ФОНТА́Н (струмінь води, що б'є під тиском; споруда для викидання струменя води), ВОДОГРА́Й поет., ВОДОТРИ́СК рідше, ФОНТА́НА діал., заст. Біля занедбаного, без води, фонтана дітвора голубів годує (О. Гончар); Кругом сади. На їхні пишні шати спадає водограїв срібна мла (М. Драй-Хмара); На невеличкім сквері в тіні дерев, довколо плюскотячого водотриску, бавилася купа дітей під оком няньок (І. Франко); Кров не бухка, як фонтана, значить не з легких (легень) (І. Франко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me