водотриск

ФОНТА́Н (струмінь води, що б'є під тиском; споруда для викидання струменя води), ВОДОГРА́Й поет., ВОДОТРИ́СК рідше, ФОНТА́НА діал., заст. Біля занедбаного, без води, фонтана дітвора голубів годує (О. Гончар); Кругом сади. На їхні пишні шати спадає водограїв срібна мла (М. Драй-Хмара); На невеличкім сквері в тіні дерев, довколо плюскотячого водотриску, бавилася купа дітей під оком няньок (І. Франко); Кров не бухка, як фонтана, значить не з легких (легень) (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. водотриск — Фонтан [II] Словник з творів Івана Франка
  2. водотриск — водотри́ск іменник чоловічого роду фонтан рідко Орфографічний словник української мови
  3. водотриск — ВОДОТРИ́СК, у, ч., рідко. Те саме, що фонта́н. Струмець водотриску звиса (Граб., I, 1959, 37). Словник української мови в 11 томах