1. Словник синонімів української мови

воловодитися

ВОЗИ́ТИСЯ розм. (займатися чимсь клопітним, що вимагає багато часу), ВОВТУ́ЗИТИСЯ розм., ДОВБА́ТИСЯ, ДОВБТИ́СЯ розм., КОПА́ТИСЯ розм., ДЛУ́БАТИСЯ розм., ПО́РПАТИСЯ розм., ПО́РПЛИТИСЯ розм., ПО́РПЛЯТИСЯ розм., МОРО́ЧИТИСЯ розм., ВОЛОВО́ДИТИСЯ розм., ВАЛА́НДАТИСЯ розм., ЯЛО́ЗИТИСЯ розм., ШПО́РТАТИСЯ розм., ШУПО́РТАТИСЯ діал., МУСУВА́ТИСЯ діал. (повільно). Заклопотана та серйозна, вона возилася коло чогось у сторожці-кухні (С. Васильченко); Командир.. вовтузився з кількома бійцями в кутку біля недавно одержаних автоматів (О. Гончар); Христя довбається над мережкою (Панас Мирний); Зіпсувався мотор. Шофер длубався в ньому аж до вечора (Ю. Мокрієв); В кінці вулиці, на тротуарі, порпався біля мотоцикла незнайомий юнак (Я. Качура); Побачив Барабаш, що тракторист біля трактора морочиться, підійшов, спитав, що трапилось (А. Головко); (Убийбатько:) Ти все ще з доповіддю.. воловодишся? (І. Микитенко); Чумарка на Якові була застебнута на гаплички, і хлоп'я довго мусувалося, поки одстебнуло її (П. Мирний). — Пор. 2. господарюва́ти, 1. по́ратися.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. воловодитися — волово́дитися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. воловодитися — -джуся, -дишся, недок., розм. 1》 Надто повільно робити що-небудь, марнуючи час. || Мати багато клопоту, мороки з ким-, чим-небудь. 2》 Водитися, возитися з ким-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. воловодитися — ВОЛОВО́ДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., розм. 1. Надто повільно робити що-небудь, марнуючи час. До півночі воловодилася Параска, а там – і мука свій кінець має, і на неї сон є, – Параска затихла – заснула (Панас Мирний); [Лукерія Степанівна... Словник української мови у 20 томах
  4. воловодитися — воловодитися вовтузитися (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. воловодитися — див. баритися Словник синонімів Вусика
  6. воловодитися — Волово́дитися, -во́джуся, -дишся, -дяться; не -во́дься, -во́дьтеся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. воловодитися — ВОЛОВО́ДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., розм. 1. Надто повільно робити що-небудь, марнуючи час. До півночі воловодилася Параска, а там — і мука свій кінець має, і на неї сон є, — Параска затихла — заснула (Мирний, IV, 1955, 65); [Убийбатько... Словник української мови в 11 томах
  8. воловодитися — Воловодитися, -джуся, -дишся гл. Имѣть съ кѣмъ продолжительныя хлопоты. Словник української мови Грінченка