1. Словник синонімів української мови

волосіння

ВОЛО́ССЯ (сукупність волосин на тілі людини), ВО́ВНА розм., ШЕ́РСТЬ розм., ВОЛОСІ́ННЯ розм.; РОСЛИ́ННІСТЬ розм. (перев. на обличчі); ЩЕТИ́НА розм. (коротке цупке на обличчі чоловіків). Старий жупан розхристався на грудях, а з пазухи.. виглядало сиве кудлате волосся, неначе дід напхав за пазуху куделю вовни (І. Нечуй-Левицький); Максимов схопився і замахав зарослими жовтою вовною ручищами (О. Донченко); Здавалося, що п'яний&́9; нарочито так затягає розмову,.. старанно прикриваючи пеленою сорочки чорне від наманганського пороху та поту, заросле густою шерстю, тіло (І. Ле); Німець, вперши в боки пухкі, в рудому волосінні руки, зміряв молодого Глущука з ніг до голови поглядом (С. Чорнобривець); Вони були обидва майже однакового віку, на щоках кущилась, мабуть, перша рослинність (П. Панч).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. волосіння — волосі́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. волосіння — -я, с., збірн., розм. Те саме, що волосся. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. волосіння — (кукурудзи) волоття, чівка Словник чужослів Павло Штепа
  4. волосіння — ВОЛОСІ́ННЯ, я, с., збірн., розм. Те саме, що воло́сся. Німець, вперши в боки пухкі, в рудому волосінні руки, зміряв молодого Глущука з ніг до голови поглядом (С. Чорнобривець). Словник української мови у 20 томах
  5. волосіння — Волосі́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. волосіння — ВОЛОСІ́ННЯ, я, с., збірн., розм. Те саме, що воло́сся. Німець, вперши в боки пухкі, в рудому волосінні руки, зміряв молодого Глущука з ніг до голови поглядом (Чорн., Визвол. земля, 1950, 24). Словник української мови в 11 томах