вольність

ПРАВА́ (свобода, можливість діяти певним чином, користуватися чимсь, гарантована державними або іншими законами, постановами тощо), ВІ́ЛЬНОСТІ (ВО́ЛЬНОСТІ) заст.; ПОВНОВА́ЖЕННЯ (надані особі або підприємству органами влади). Що ж невеселії сидять Всі лицарі шотландські? Тож мають з ласки короля Права й маєтки панські (Леся Українка); (Гільда:) Карать не можна на смерть лиш за те.., Що сміливо людина голос свій За вільності громадські підняла (І. Кочерга); — Самі вирушимо? — Поки що самі, але повноваження отримаєте від головного отамана. Особисто! (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вольність — во́льність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вольність — Вольність, -ности см. вільність Словник української мови Грінченка