ворсяний
ВОЛОХА́ТИЙ (з густим волоссям, вовною, волосками; з ворсою на поверхні); МОХНА́ТИЙ розм.; МАХРО́ВИЙ, ВОРСИ́СТИЙ, ВОРСЯНИ́Й, КОШЛА́ТИЙ (з густою ворсою, утвореною нитковими петлями). — Тра тікати, — промовив мовчазний коваль Максим, замислено чухаючи волохаті груди (З. Тулуб); Біля переправи стояв генерал у волохатій бурці (О. Гончар); Стукнув він мохнатим кулаком об стіл (І. Нечуй-Левицький); З неприхованим захватом дивився товстунець на Ярославу, на гнучкостанну усміхнену музу в махровім куценькім халатику (О. Гончар); Вона.. почала мовчки старанно обмітати ворсистий килимок (П. Козланюк); Він сів на вузенький тапчан і якийсь час мовчки дивився на кошлатий темний килим на стіні (О. Досвітній).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ворсяний — ворсяни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- ворсяний — -а, -е. Те саме, що ворсистий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ворсяний — ВОРСЯНИ́Й, а́, е́. Те саме, що ворси́стий. Аліса закінчила митися, витерлася великим ворсяним рушником, надягла халат і повернулася до спальні (О. Словник української мови у 20 томах
- ворсяний — ВОРСЯНИ́Й, а́, е́. Те саме, що ворси́стий. Словник української мови в 11 томах