вплести

ВПЛІТА́ТИ (УПЛІТА́ТИ) (плетучи, вкладати), ЗАПЛІТА́ТИ, ВВ'Я́ЗУВАТИ (УВ'Я́ЗУВАТИ). — Док.: вплести́ (уплести́), заплести́, вв'яза́ти (ув'яза́ти). Перестала (Мір'єм) вплітати в коси святі амулети (М. Коцюбинський); Якби пустили на музики, То я б кісники заплела (Т. Шевченко).

ВСТРОМЛЯ́ТИ (УСТРОМЛЯ́ТИ) (вкладати що-небудь у рідину або щось м'яке), ВСТРО́МЛЮВАТИ (УСТРО́МЛЮВАТИ), ВТИКА́ТИ (УТИКА́ТИ), ЗАНУ́РЮВАТИ, ВПЛІТА́ТИ (УПЛІТА́ТИ) (у вовну, волосся). — Док.: встроми́ти (устроми́ти), вткну́ти (уткну́ти), зану́рити, вплести́ (уплести́). Закачала (рукав) аж до плечей і встромила у воду руку (М. Коцюбинський); Вткнувши голову в подушку, гірко плакала (Ольга) (Я. Галан); Він занурював пальці в гарячий сипучий пісок (О. Донченко); Потім вони обоє, занурюючи великі житні скибки в мед, полуднують (Є. Гуцало); Заятчук.. вплітає руку в задичавлений волоссям низ обличчя (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вплести — вплести́ 1 дієслово доконаного виду увити вплести́ 2 дієслово доконаного виду виготовити плетінням Орфографічний словник української мови
  2. вплести — I див. вплітати I. II див. уплести I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вплести — ВПЛЕСТИ́¹ див. впліта́ти¹. ВПЛЕСТИ́² див. упліта́ти¹. Словник української мови у 20 томах
  4. вплести — ВПЛЕСТИ́¹ див. впліта́ти¹. ВПЛЕСТИ́² див. уплести́¹. Словник української мови в 11 томах