1. Словник синонімів української мови

вполовину

НАПОЛОВИ́НУ (у розмірі або обсязі, що охоплює половину кого-, чого-небудь), ПІ́В-НА-ПІ́В розм., ВПОЛОВИ́НУ (УПОЛОВИ́НУ) рідко; ВДВО́Є (УДВО́Є), ВДВІ́ЧІ (УДВІ́ЧІ) (при показі збільшення або зменшення ознаки, кількості, розміру тощо). Пригнувшись, пірнув (Дагаров) у майстерню. Слідом зайшов Баглам, але вліз тільки наполовину, бо більше вже не було місця (П. Панч); Бронко багато (грошей) відклав на свої "кавалерські видатки".. — Ти що — пів-на-пів? — з обуренням спитав Завалка, злий на Бронка (Ірина Вільде); Купець стояв перед ним, мов живий, і ласкавими очима манив його й дражнив: "дай гроші! наростуть удвоє, втроє..." (І. Нечуй-Левицький); "Он бач! Дарма, що менший за тебе літами якраз удвічі!" І від цих слів матері.. серце Павлуші аж завмирає з гордощів (А. Головко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вполовину — вполови́ну прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. вполовину — (уполовину), присл., рідко. Те саме, що наполовину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вполовину — ВПОЛОВИ́НУ (УПОЛОВИ́НУ), присл., рідко. Те саме, що наполови́ну. Марія була молодша від нього вполовину (П. Загребельний); Правда, в понеділок продавців і покупців було майже вполовину менше і шеф не приїздив на роботу (А. Кокотюха). Словник української мови у 20 томах
  4. вполовину — Вполови́ну, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. вполовину — ВПОЛОВИ́НУ (УПОЛОВИ́НУ), присл., рідко. Те саме, що наполови́ну. Марія була молодша від нього вполовину (Загреб., Спека, 1961, 314). Словник української мови в 11 томах