впоїти

ПОЇ́ТИ (давати пити кому-небудь), НАПУВА́ТИ, НАПО́ЮВАТИ, УПО́ЮВАТИ (ВПО́ЮВАТИ) (досхочу, перев. міцні напої). — Док.: напоїти, упої́ти (впої́ти). Дівчата поїли нас холодною водою (В. Коротич); Ой у полі при дорозі Дівка жито жала, З рубленої криниченьки Коня напувала (пісня); Дід ходив коло волів, напоював, чесав (В. Стефаник); Герман на радощах упоїв їх пивом (І. Франко). — Пор. спо́ювати.

СПО́ЮВАТИ (навмисне давати багато алкогольного напою), НАПУВА́ТИ, НАПО́ЮВАТИ, ПІДПО́ЮВАТИ, УПО́ЮВАТИ (ВПО́ЮВАТИ), ОБПО́ЮВАТИ. — Док.: спої́ти, напої́ти, підпої́ти, упої́ти (впої́ти), обпої́ти. — Можеш сам пити, але моїх квартирантів не споюй, — сердито метала колючі іскри на Затонова Пилипівна (М. Чабанівський); — Запросимо секретаря з ради повітової, чи трафить по півночі до дверей, як ми його напоїмо (Лесь Мартович); Микола з жінкою старого батька підпоїли й приневолили розписку написати, щоб город од Івана одібрати (Грицько Григоренко).