1. Словник синонімів української мови

вранішній

РАНКО́ВИЙ (який буває вранці, властивий ранкові), РА́НІШНІЙ, ВРА́НІШНІЙ (УРА́НІШНІЙ), ПОРА́НІШНІЙ розм., ПОРАНКО́ВИЙ розм., ПОРА́ННІЙ розм. Кожна пташка, освіжена ранковою прохолодою, заливається, розлягаючись на всякі голоси (Панас Мирний); Над засніженою кригою пломеніло ранішнє небо (М. Трублаїні); Тимко щулився від вранішньої прохолоди (Григорій Тютюнник); Смужечка бліда Поранішнього світла, як вода, Струмує крізь малесеньке при стелі Віконце з ґратами (М. Рильський); Порепані чоботи й порепані ноги обтрушували ще сіру неблискучу росу, приминали поранкові тіні (М. Стельмах); Грала промінням, ясним самоцвітом Порання роса (Леся Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вранішній — вра́нішній прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вранішній — (уранішній), -я, -є. Стос. до ранку; ранішній, ранковий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вранішній — ВРА́НІШНІЙ (УРА́НІШНІЙ), я, є. Стос. до ранку; ранішній, ранковий. Розряджена [Галя], як пава; легенька, як метелик; веселенька, як уранішнє сонце (Панас Мирний); Десь кричали вранішні півні (М. Хвильовий); Всі були зайняті вранішнім початком наступу (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах
  4. вранішній — Вра́нішній і ра́нішній, -ня, -нє ра́нішній і вра́нішній, -ня, -нє = ранко́вий Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. вранішній — ВРА́НІШНІЙ (УРА́НІШНІЙ), я, є. Стос. до ранку; ранішній, ранковий. Розряджена [Галя], як пава; легенька, як метелик; веселенька, як уранішнє сонце (Мирний, II, 1954, 179); Всі були зайняті вранішнім початком наступу (Ю. Янов., II, 1954, 8). Словник української мови в 11 томах