всенький
I. ВЕСЬ (ВВЕСЬ) (УВЕ́СЬ) (означає щось як ціле, неподільне, взяте повністю), ЦІ́ЛИЙ, ВСЕ́НЬКИЙ (УСЕ́НЬКИЙ) розм., ВСЕЙ (УСЕ́Й) діал. Лунає пісенька на ввесь садок (Л. Глібов); Тут зібралися козаки.. з усієї України (І. Нечуй-Левицький); Через усе село мовчки тягнулася невесела валка (М. Стельмах); Цілий дрогобицький ринок повний був народу (І. Франко); Весна бушувала на всенькій землі (О. Копиленко); Повільно падала через усеньке небо серпнева зоря (Є. Гуцало); — Пан з ліхтарем обійшов усей вигін (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- всенький — все́нький прикметник Орфографічний словник української мови
- всенький — (усенький), -а, -е, пестл. Весь, цілий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- всенький — ВСЕ́НЬКИЙ (УСЕ́НЬКИЙ), а, е, розм. Весь, цілий. І хата, і будинки всенькі Обшиті наново були (С. Руданський); Лягла і тільки тепер відчула, як дуже болять у неї ноги і ниє все тіло. Та й не дивно ж – усенький день ішла (О. Словник української мови у 20 томах
- всенький — Все́нький, -ка, -ке; -кі, -ких Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- всенький — ВСЕ́НЬКИЙ (УСЕ́НЬКИЙ), а, е, пестл. Весь, цілий. І хата і будинки всенькі Обшиті наново були (Рудан., Тв., 1956, 78); Лягла і тільки тепер відчула, як дуже болять у неї ноги і ниє все тіло. Та й недивно ж — усенький день ішла (Донч., III, 1956, 73). Словник української мови в 11 томах