всліпу

НАО́СЛІП (не бачачи нічого, не дивлячись куди-небудь), ВСЛІПУ́ (УСЛІПУ́) розм. рідше, СЛІПМА́ розм. Попереду все частіше пострілювали ..Відчувалося, проте, що стріляють наосліп (С. Голованівський); А в лісі в цей час розпочавсь артналіт, — Б'є ворог всліпу (І. Нехода); І що порівняно з отим виноградарським хистом цвях у дошку загнати сліпма? (О. Гончар). — Пор. 1. навпо́мацки.

НАВМАННЯ́ (без точного знання, без певності), НАО́СЛІП, ВСЛІПУ́ (УСЛІПУ́) розм.; НАЗДОГА́Д (НАВЗДОГА́Д), НАУГА́Д розм. (лише здогадуючись про що-небудь); НАВДАЛУ́ розм., НА ГАЛА́Й-БАЛА́Й розм. (сподіваючись на випадкову удачу); НАВПО́МАЦКИ (НАПО́МАЦКИ) (при дієсловах — метафоричних позначеннях поняття руху та дієсловах жити, діяти і т. ін.). Імлистими ранками, коли ворог пострілював навмання, піхотинці вилізали з своїх глеюватих окопів, як ховрахи (О. Гончар); Я не можу кидати решти дивізії наосліп, у прірву, не знаючи, що там мене жде (В. Кучер); Найстрашніше, від чого я тікав, то було виконання ролі всліпу і наспіх (Ю. Смолич); — Це якась панія, — сказала одна дівка наздогад (І. Нечуй-Левицький); Поки хазяїн порався біля каганця, Лозина з Юрком якось домацались навздогад до лав (П. Козланюк); Соломія, не розуміючи, чого та (циганка) хоче, кивала наугад головою (М. Коцюбинський); Пустившись навдалу, котився світом я (М. Рильський); — Без широкої освіти в житті доводиться йти навпомацки, як тому, що грає в піжмурки з зав'язаними очима (С. Добровольський); Ми знаємо, що, перші часи особливо, в деяких галузях доведеться іти трохи не напомацки (В. Еллан).